Один з моїх найулюбленіших письменників в дитинстві. Але на відміну від інших, прочитаних і забутих, від творів Джека Лондона залишився приємний та радісний слід. Випадково натрапивши на це ім’я саме в контексті створенного ним, а не всяких дурних соціонік, не змогла відмовити собі у задоволенні зайти на Вікіпедію та виписати кілька його цитат:
- Істинне призначення людини — жити, а не існувати.
- Не варто чекати натхнення — за ним треба бігти з палицею.
- Милосердя не полягає у киданні кістки голодному псу. Милосердя — це коли ти ділишся з ним цією кісткою будучи так само голодним як і він.
- Деякі типи правди є брехнею і саме вони користуються найбільшою популярністю.
Та суть, звичайно не в цитатах, а в тому справжньому та правдивому світі, в який поринаєш, тільки-но відкриєш книжку… хоча тепер це швидше зробити запустивши браузер :-)
—-
Запустила собі одне хороше оповідання – Джек Лондон. Любовь к жизни.
#1 by vbhjckfd - Серпень 26th, 2008 at 21:37
Передостання це вірно хоч і сумно чогось :(
#2 by Стежинка - Серпень 26th, 2008 at 23:55
В цьому вислові він дуже влучно показав різницю між милосердям та подачкою.
#3 by Євген Кудлатий - Серпень 27th, 2008 at 09:26
Мені сподобалось щодо натхнення. Але ж тут також є момент – коли починаєш гризти зубами та ломитися напролом, то зникає задоволення від процесу.
#4 by Стежинка - Серпень 27th, 2008 at 10:13
Так, само собою, задоволення зникає. Але мені здається, що тут про людей зі звичайними здібностями, не геніїв. Тому що є елементарна лінь і звичайній людині, щоб досягти чогось, треба постійно з нею боротися. І, як це часто буває, натхнення приходить під час праці.
#5 by tarastokar - Серпень 27th, 2008 at 13:29
Цікаві роздуми!