Кримська стежинка

От, нарешті воно сталося. Хвилювання, приготування, метушня вже позаду.

Ой, які в мене були муки з підбору одягу – треба ж і виглядати на всі сто, але так, щоб не затміть собою свої ж картини :-)) Макіяж, зачіска. Зачіску та стрижки, доречі, знову зробили погано – наш перукар робить не так, як йому кажеш, а як він вміє :-( А переробляти вже часу не було. Ну та ладна, проте візерунок на колготках в мене дуже підходив під тематику виставки!

А далі… а далі дивіться як все було.

Всі приготування завершені. Ми з головним командиром – зав. відділом культурно-естетичного обслуговування – обговорюємо деякі організаційні дрібниці.

Перші відвідувачі:

Спочатку – офіційна частина – момент відкриття (блін, і як я не додумалася до стрічки з ножицями – хоча не знаю, може це було б банально?).

Це я починаю екскурсію, де розповідаю про кожну з виставлених картин (хоча вигляд в мене як у знаменитого президентського “Ці руки нічого не крали” :-))))

Розповідаю та показую, як робляться пастельні картини. Наступного разу треба буде навіть зробити інсталяцію або притащити мольберт, бумагу, пастель і продемонструвати наочно. І дати спробувати те саме зробити гостям. Не додумалася одразу. Ну нічого, сподіваюся, це не остання моя виставка.

Розповідь була не тільки про техніку створення, але й про історію, про мотиви, про прихований сенс картин. Про те, що в них закладено, про те, що зображено.

Наприклад розповідаючи про цю картину (”У развалин древнего замка”) я нагадала про багату історію Криму, про давні фортеці й зАмки, оборонні стіни та укріплення, що можна знайти по всьому півострову.

Колись в мене навіть була мрія – зробити серію картин, на якій зобразити древні руїни (це – раз) та уламки будівель з древніми візерунками (це – два). Подивимось, може колись і дійдуть руки до цього.

А ця картина (”Іриси. Весняна пристрасть”) викликала справжній фурор:

Далі – фотосесія. З усіма бажаючими, і сама по собі, і з квітами :-))

Далі – фуршет. Колеги, друзі, знайомі, незнайомі. Купа привітань, ще більше компліментів :-)))

Мій викладач (праворуч) та заступник директора санаторію (ліворуч). Привітав мене, сказав що знає мене більше 10 років (о так, виявляється, тепер можна хвалитися знайомством зі мною :-)))), сказав трохи про мої якості як людини, риси характеру. Про поєднання тендітності та іноді – надзвичайної твердості. Висловив сподівання, що наступним святкуванням буде захист кандидатської :-)

А з викладачем ми ще пройшлися повз всі картини та обсудили кожну. Дуже цікаво було почути його думку.

Особливо йому сподобалося композиційне рішення цієї картини:

Оформлена картина

Та сама картина, тільки прямо і без бліків

Сказав, що то класика золотого перетину.

Ще деякі картини.

Відвідувачі залишають свої відгуки.

Далі в програмі – екскурсія по розвалинах Харакської фортеці та парком. Тож відправляю гостей туди, а сама залишаюсь зустрічати тих, хто запізнився, для особливо важливих персон повторюючи прогулянку повз картини з ними та розповідь по кілька разів (тобто, для кожного хто прибував). Ну то що поробиш – на то вони й особливо важливі персони :-)))

Все закінчилося. Падаю з ніг від втоми :-)

Випадкові записи:

• Мої шпалери для робочого столу
• Ай-Петрі. Зимова.
• Новий Світ
• Первое января проведено с пользой!!