Ай-Петрі. Зимова.

На плато, в грудні. Нещодавно постила фотку, з якої зроблена картина. І от, сьогодні сіла і зробила її в пастелі, а за підказку я дякую slowkukuing.

Ай-Петрі. Зимова

бумага, пастель.  37х49 см

Насправді, сьогдні хотіла написати набагато більше, і зовсім на іншу тему, і не один запис, а штуки три. Але дякую своїй подрузі (Лёлік, привіт ,-)), що втримала мене від непотрібного сплеску емоцій, змусила мене вдихнути-видихнути разів сто і я пішла не ругатися та плакатися тут на життя-буття і на всяких різних, а калякати тут в розділі каляки-маляки :-)

І ще дякую, звичайно, slowkukuing – за таке добре новорічне привітання, немов по голівці погладив і дав зрозуміти, щоб я фігнею не страждала, а взялася за свої улюблені пастелі… я ж сама колись, в якійсь дурній соціонічній анкеті  писала, і доволі щиро писала:

24. Какие любимые занятия, увлечения? Чем они тебе нравятся?
Самое любимое – изобразительное искусство. Чаще всего это живопись пастелью, маслом; рисунки углем, карандашом, сангиной, пером.
Чем нравится логически объяснить не могу, потому что стоит мне взять в руки кисть или пастельный мелок, провести первые линии – и я полностью погружаюсь как бы в другой мир, при этом совсем не устаю – сил с каждой минутой появляется всё больше и больше. Могу спокойно всю ночь простоять/просидеть за работой. Когда я плохо себя чувствую – я рисую, и мне становится лучше; когда я нервничаю – я рисую, и тогда успокаиваюсь; когда я устала – я рисую, и тогда я чувствую себя отдохнувшей; когда я радуюсь – я рисую, когда плАчу – рисую, когда смеюсь – тоже рисую.

Малюю

А це я в процесі. Під рукой – все що треба – і набір новенької бумаги, і коробка з моїми пастелями, мольберт, ноут з фоткою (як костиль для пам’яті :-)), та мої руки. Ось так. Ах да, мало не забула – виконувалось все під “Океан Ельзи”. Нормально, як для цієї картини, я думаю.

Сподіваюсь, мені вдалося передати атмосферу, яка була там, 21-го грудня, під час нашої з Лёліком прогулянки яйлою.  А якщо щось не так – то зрозуміло, моя неспокійна натура дає про себе знати :-))

Штангеєвська стежка

А ця фотка просто так – для підняття настрою. Нема нічого кращого за свіже повітря гір, незабутніх краєвидів та суворої кримської сосни. Отак станеш біля неї, вдихнеш смолистий запах, відчуєш на щоках колючі гілки та розумієш, що на світі буває щастя.

Зроблена фотка вчора, 3 січня, на Штангеєвській стежці.

Випадкові записи:

2 Comments

  1. Лёлик коментує:

    А на картине даже лучше как-то))) ваще это была просто незабываемая прогулка) сибо за воспоминания)