Сосна та мигдаль

Ось таку сосну видно з мого вікна та з двору. Я малюю її з самого дитинства – і в дощ, і в сніг. Взимку, влітку, навесні, восени. Спостерігаю як вона потрохи росте і як ще швидше ростуть деревцята навколо неї.  Ще років десять тому можна було побачити її майже всю, а от зараз, особливо влітку, вона наполовину схована в молодшому ясені та аличі.

А зараз з того самого вікна видно не тільки сосну, але й невелике деревце мигдалю, що розцвів ще в першій декаді лютого.

Зараз такі розквітлі мигдалеві деревцята нечасто зустрінеш, більшість дерев ще очікує свого часу (який наступить вже от-от!)

Але як же приємно, йдучи на роботу, дивитись у вікно та бачити не тільки голі дерева, але й завжди-зелену сосну та ніжні, біло-рожеві мигдальні квітки!

Весна йде! І вона навіть не в південних квітах, не в аномально теплій зимі, вона – у Вашому серці. Бо тоді, навіть якщо навколо холодно та сніжно, Вона, короліва квітів, подарує Вам свіжість кожного прожитої хвилини, і світлу надію на легкі та радісні майбутні дні.

Випадкові записи: