З весною!

Це перша побачена мною в цьому році проліска.

Вона росла у Сухої річки, поряд із незвичним джерелом.

Незвичне джерело було тому, що вода там була тепла! Градусів 15, думаю. Дуже відчувався контраст із температурою повітря (трохи вище нуля) та з температурою води у річці.

Доречі, і сама ріка своїй назві аж ніяк не відповідала – води було багато.

Вона збиралася у природні природні ванночки та падала-бігла невеличкими каскадами та водоспадами.

Ага, якщо вище або нижче за течією можна було спокійно стрибати з камінчика на камінчик для того, щоб перейти річку, то в одному місці занадто широко та глибоко – тільки роззуватися та йти вбрід. Ух, і холодненька же вода була!

Про саму ріку можна сказати наступне:  починається поблизу Гончарного (Севастопольська міськрада) тече вдовж сучасної дороги Ялта-Севастополь (вірніше, це дорога прокладена трохи вище русла ріки), і впадає в Чорну річку поблизу села Черноріччя (колишній Чоргунь).  Стара Севастопольська дорога проходила навіть по самому руслу ріки. Моя бабуся розповідає, що в тому місці були постійні зсуви і одного часу автобуси з Ялти не їздили в Севастополь, а доїжджали до місця зсуву, люди переходили на іншу сторону пішки і там сідали на інший автобус, який прямував до Севастополя.

Випадкові записи:

1 Comment

  1. […] в Севастопольському районі, на лівому березі Сухої річки. По колишній назві села долина, де воно знаходиться […]