18 Comments

  1. haidamac коментує:

    цікава гірка!

    • Стежинка коментує:

      Ага, дуже цікава!
      Я сама не очікувала, що такий приголомшливий краєвид з неї буде. Треба буде ще туди йти бо, як виявилось, там є залишки укріплення-ісару і цікаві гроти. Хоч ми там і застрягли на годину, але не все оглянули.

  2. haidamac коментує:

    “как далєко ето от Бєгдічєва?” (с) :)
    Мене насправді цікавить одноденний радіальний гірський маршрутик з виходом і поверненням в Партеніт (ну ти розумієш) :) Ймовірно, скидається на те, що в Криму буду тільки 18-20, тому грандіозних планів наразі не будую.
    Щось можеш підказати?
    Ну не обов’язково Партеніт. Та ж Нікіта, Гурзуф, зрештою Ялта (тіко не на Ай-Петрі :)

    • Стежинка коментує:

      Ну, Басман я радити тобі не буду :-)
      Не те що це неможливо за один день (мої друзі ходять з Ялти, і я може якось спробую), але це досить напружено. Я ж так розумію, що тобі бажано з резервом часу, який можна витратити на складання-розкладання штативу, зміни всяких об’єктивів та фільтрів і все таке? ,-)

      Наразі в голову приходить Кемаль-Егерек (і по дорозі туди мальовничо, і з нього вид більш ніж достойний, дотого ж тобою ще не бачений). Які там краєвиди можеш подивитися у фотозвітах, я там панорамки викладала.
      Другий варіант – підйом на Ялтинську яйлу по одному з перевалів (найлегше – Іографом) та спуск іншим перевалом.
      Ще приходить в голову Боткінська-Штангеєвська стежка, але це не на весь день (щоправда, там можна розширити за рахунок відвідань Учансу-ісара, або підйомом Ставрікайською на яйлу)
      Далі, якщо від Партеніту, то можна на Аюдаг. Там зовсім близько і на півдня (втечеш з якогось пленарного наприклад ,-)). В самому Партеніті ще знаходяться парк Айвазовське, Карасан.
      Якщо прямо нагору від Партеніту, то це Бабуган. Це заповідник, але саме в тому районі заповідник починається від самої кромки плато, а до неї можна преспокійно гуляти (а враховуючи те, що ти їдеш не на травневі, то можна по плато хоч до самого Зейтін-Коша пройтись. Там підніматися дуже зручно Тальмінською стежкою, і повз Парагільмен. Досиць цікава скеля-відторженець, і з неї теж краєвиди чудові.
      Можна і в Краснокам’янку – залізти на Червоний камінь, подивитися залишки укріплення, потім спробувати на Гурзуфське сідло. Там теж Кримський природний заповідник починається у кромки плато, але там лісники сидять :-)
      Якщо потрібен варіант аби мінімум вгору топати ніжками, а максимум – на транспорті під’їхати, то це Ангарський перевал (752 м) і далі на Північну Демерджі, далі через південну зі спуском через долину привидів та Фуну.

      Це все так, що перше згадалося. Треба подумати що ще можна. Якщо потрібно, я навіть на карті намалюю як там йти можна, але то вже вдома ввечері.
      Ну, і ти задавай всякіє “наводящіє вопроси” :-)

      • haidamac коментує:

        Дякую! Аюдаг саме собою, але то я заплданував на перший день з врахуванням того, що приїду в Сімфу десь о 9-й, поки до Партеніту доберуся, поселюся і т.ін.
        А от Бабуган – це справді цікаво. Дивився мапу, там наче якась дорога виходить на плато між Черкез-Кошем та Куш-Каєю (акурат північніше Парагільмену). То і є Тальмінська стежка? Ти там ходила? Туди би я сходив. Як на твою думку, скільки часу потрібно. Буду налєгкє (якщо не рахувати фотика і кількох об’єктивів).
        Щодо Гурзуфського сідла – не думаю, що доцільно, бо значно далі (принаймні до Гурзуфа їхати треба), та й толку – на кордон нарватися.
        А Бєсєдка Вєтров – вона до кордону заповідника?

        • Стежинка коментує:

          Бєсєдка вєтров – це в заповіднику. В Кримський природний ходити не можна, але якщо дуже хочеться, то можна :-) Особливо це стосується підйому на Бабуган, бо Бабуган цілком в тому заповіднику знаходиться.

          Щодо Тальмінської стежки (ще її називають Ламбат-богаз):
          Так, я ходила саме нею, за світовий день (у жовтні здається) ми побували на Парагільмені, вийшли на плато, дійшли до Зейтін-Кош і повернулися назад тією самою стежкою. Фотки з того походу:
          http://pasteli.org.ua/2008/10/922
          http://pasteli.org.ua/tag/zejtin-kosh
          http://pasteli.org.ua/tag/parahilmen
          http://stezhynka.files.wordpress.com/2009/03/img_1439.jpg
          http://stezhynka.files.wordpress.com/2009/03/img_1486.jpg (та сама Бабуганська Куш-Кая)

          • haidamac коментує:

            О! Дякую! Вже туди хочу :)
            Ота остання фота – то Куш-Кая з Парагільмена?
            То там видається вихід на яйлу взагалі попсовий.
            То ви звідтам добігли аж до Зейтина?
            А виходили з Малого Маяка?

            • Стежинка коментує:

              Точно, з Парагільмена. І до Зейтина добігли, враховуючи те, що треба було спочатку до Ялти дістатися (а перша маршрутка о 6:45), і потім з Ялти ще їхати. Я додому прийду та подивлюся по екзіфу фоток наш хронометраж за скільки пройшли.
              Якщо не будеш довго спати, то запросто дійдеш і ще час залишиться. У твоєму випадку це простіше, бо недалеко від Партеніту.

          • haidamac коментує:

            > але якщо дуже хочеться, то можна :-)
            я так розумію, з цього боку в буденний день лісники не дуже шастають.
            І все ж, що буде, якщо впіймають? :)

        • Стежинка коментує:

          Тальмінська стежка дуже зручна, нею йти відносно легко (наприклад, якщо порівняти із Місхорською :-))
          Справа полегшується ще й тим, що траса, з якої треба стартувати (з Партеніта на трасу маршрутки бігають) саме в тому місці пролягає досить високо – метрів 300 над рівнем моря.
          Так, вона пролягає між Черкез-Кош і Куш-Кая, але то не зовсім на північ від Парагільмену, а на північний захід. На Парагільмен теж обов’язково зайди – з нього хороша панорама. На нього з півночі або з заходу стежки є нормальні.

          • haidamac коментує:

            та, Парагільмен у мене в списку теж був. Я просто не дуже сподівався на те, що можна і на Бабуган за день заскочити

    • Стежинка коментує:

      Щодо спілкування з лісниками, дозволеності/недозволеності проходу можу сказати наступне. А, ні спочатку продемонструвати фокус: в тебе є обидві популярні 500-метрівки: 1) Атлас 2) Карта “Обновленка”. Якщо ти відкриєш Бабуган, то на карті будуть позначені “офіційні” пішоходні маршрути (123, 121), а в Атласі їх немає (прибрали, гади, спеціально). Але то фіг з ним :-)
      Головне – в тому районі заповідник починається аж на плато, а до туди можна спокійно гуляти. Нє, ну є там заказник “Парагільмен”, але максимум що можуть зробити – обілетити :-) Якщо будуть, то вимагай касовий чек і затверджений прейскурант. Якщо зустрінеш п’яного лісника, то фотографуй і фотку мені. Будемо розбиратися :-))
      Коли виходиш на саме плато, то краще зійти зі стежки і йти прямо по яйлі, щоби не нариватися. А нарвешся – “в мене грошей немає, я просто тут гуляв з Аюдагу до Карасану, вірішив скоротити і тому через Бабуган”, “Ой, а це вже Парагільмен?” :-) Ну, коротше домовитись завжди можна, це значно простіше аніж їхати за тим клятим дозволом і намагатися його отримати.

    • Стежинка коментує:

      > І все ж, що буде, якщо впіймають? :)
      Закують у кайдани та посадять у буцигарню!!
      (жарт :-)))

      Можливі 2 варіанти:
      1) завернуть назад. Аргумент щоб не завернули – ти обережно, і тільки на один день, вогонь не палиш, гілок не ламаєш, тільки квіточки фотографуєш і т.д.
      2) Вони захочуть грошей. Офіційний дозвіл в минулому році коштував 20 грн. (але можна порахувати по пальцях людей, хто його спромігся отримати, бо не дають), штраф здається був 51 грн. Кажи що в тебе тільки 5 грн. на маршрутку залишилось. Може й на 10-15 грн. сторгуєтесь :-) Ну, або як пощастить. Найбільше що загрожує – це штраф. Я спробую дізнатись його розмір у цьому році.

    • Стежинка коментує:

      Ось так ми йшли (лінія намальована приблизно)
      http://stezhynka.files.wordpress.com/2009/04/500-l-36-129-b.jpg
      Назад ми йшли тільки по дорогам, через хащі та навпростець через плато не ломились, щоб швидше було.
      Червона лінія – туди
      Зелена – назад

    • Стежинка коментує:

      Подивилась я на екзіфи фоток, хронометраж такий (але я тільки не знаю, переводила я годинник у фотіку на зимовий час чи ні. Ймовірно що ні :-))
      8:55 – вихід на тропу біля Малого Маяка
      10:26 – недалеко від підніжжя Парагільмена з південної сторони на дорозі
      11:40 – на вершині Парагільмена
      13:03 – у джерела Талма
      13:49 – вже на плато збираємо шипшину :-)
      16:17 – на вершині Зейтін-Кош
      17:20 – топаємо назад по дорозі десь у центрі Бабугану
      17:50 – перед спуском з яйли
      18:15 – знов джерело Талма
      19:05 – стоїмо на трасі.

  3. yAnTar коментує:

    Гарне фото, вперше сьогодні зайшов на ваш сайт, дуже багато цікавого, що дуже вразило (звичайно, що в позитивному плані) те, що ви пишете про Крим українською мовою.
    Продовжуйте в тому ж дусі. Успіхів.

    • Стежинка коментує:

      yAnTar, дякую!
      Писати про Крим українською мовою – то, мабуть, малозайнята ніша :-)

  4. […] Квітень цього року. Панорама північних схилів Головної гряди Кримських гір з вершині Басмана. […]