Мис Мартьян. Куточок дикої природи

Він справжній малютка порівняно з іншими, – найменший заповідник в Україні. Його площа складає всього лише 240 га, з яких половина – це берег, а ще половина – акваторія Чорного моря.

Мис розташований на схід від Ялти, він є продовженням хребту Нікітська яйла. Цей хребет знаймий всім, хто бував у Ялті, бо саме він піднімається на висоту більше 1400 метрів, захищаючи від вітрів ялтинський амфітеатр зі сходу та північного сходу.



Просмотреть Нікіта на карте большего размера

Дістатися можна від селища Нікіта, доїхавши тути маршруткою (№34, №29, №2), вийшовши на зупинці “Метеостанція”.  Метеостанція – один з найважливіших пунктів спостереження за погодою.  Якщо Ви колись заходили на сайт Гідрометцентру України, то, мабуть, бачили перелік з 21 спостережних пункта, серед яких є пункт “Нікітський сад”. Так от, це саме те місце.

Але мис Мартьян – територія заповідна, тому щоб не мати проблем із лісниками, найкраще придбати в касі Нікітського саду квиток на екскурсію екологічною стежкою (станом на серпень 2009 р. його вартість становить 15 грн.) Або замовити спеціальну перепустку. Інакше неможна. Намети ставити, доречі, теж краще в іншому місці.

Офіційні видання та інтернет-ресурси, більшість з яких запозичила дані з цих видань, повідомляють, що в заповіднику нараховується 540 видів рослин (з них 38 – у Червоній книзі України), 1100 видів тварин (18 видів савців, 150 видів птахів, 7 – плазунів, 4- земноводних, 70 – риб, 91 – молюсків, 700 – комах)

Складно уявити, що все це вміщується на якихось 240 га території.  Вочевидь, до загального списку увійшли перелітні птахи, риби, що запливають іноді випадково й т.п.

Сміх сміхом, але цей куточок узбережжя є справді унікальним. Хоча б тому, що тут росте гай суничника дрібноплідного, або, як ще його називають курортники, “бєсстидніца”.  Своє прізвисько він отримав за те, що в липні скидає верхній шар яскравої коричнево-червоної кори, і під ним відкривається молода ніжна кора-шкіра. Точно як у обгорілих відпочиваючих, що лежать під сонцем у спеку, не знаючи міри.

Суничник дрібноплідний – єдине вічнозелене листяне дерево-дикорос у східній Європі. Всі інші були завезені, це стосується і таких звичних на Південному березі Криму маслини, лавра, магнолії та інших.

Скидання верхнього шару кори влітку має свій сенс: саме тоді відмирає старе листя, а молодого ще недостатньо, щоб забезпечити споживними речовинами все дерево. Тоді дерево “линяє”, немов оголюючись, і тоді в корі зеленого кольору проходить фотосінтез. Надалі кора грубішає, стає спочатку жовтуватого, а потім і коричнево-червоного кольору, але до того часу нове листя вже повністю відростає.

Ще один скарб мису Мартьян – це гай ялівця високого, що теж зберігся в малій кількості. Щоб перелічити місця, де збереглося стільки дерев, достатньо пальців однієї руки. І створити заповідник можна було б тільки за це.

Але й крім нього тут достатньо по-справжньому унікальних речей. Це й кам’яні хаоси, й дикі стежки, й галькові пляжі.

І само собою, море. Воно охоплює своїм запахом, пестить теплою водою та будить давні романтичні спогади.

Мобільний зв’язок час від часу пропадає, та він і не потрібний щоб відчути єдність із природою.

Прийшовши сюди хочеться розслабитися, не поспішаючи дивитися на хвилі та розглядати чудернацьке каміння, що було винесено морем під час шторму.

На території мису є й археологічна пам’ятка – залишки середньовічної фортеці Рускофіль-Кале. Те, що від неї зберіглося, датують XIII-XV сторіччями. Але про неї – іншим разом.

Краще насолодимося чудовою панорамою Ялти і таким лагідним у серпні Чорним морем. Одного разу побувавши тут, хочеться повертатися знову, нехай і через багато років.

Випадкові записи:

5 Comments

  1. […] що закінчуються в морі мисами (про один такий – Мартьян, я писала кілька днів тому), є можливість прокласти […]

  2. […] P.S.: На фото – те, що залишилось від більшості Південнобережних укріплень-ісарів, в данному випадку – Рускофіль-кале, що на мисі Мартьян. […]

  3. […] – як раз кілька літніх фотографій моря, зазнятих на мисі Мартьян. Останню я навіть поставила шпалерами й собі, на […]

  4. […] цвісти хризантеми), і парк Монтодор,  і заповідник Мис Мартьян. Але зараз піде мова про інше симпатичне місце. […]

  5. саша коментує:

    Мис мартян дуже красивий і унікальний заповідник