Один з хапхальських водоспадів

У травні, тож води достатньо. Один з багатьох, але по-своєму прекрасний. В Хапхал варто йти не тільки заради відомого кримського найповноводнішого Джур-Джура. Біля кожного поворота, порога, уступа річки Улу-Узень та її джерел хочеться зупинитись та насолоджуватися спогляданням води. І атмосфера цьому сприяє – щільна завіса буковим листям від зайвого сонця. А там, де промені таки пробираються до поверхні, вода починає світитися тисячами дорогоцінних камінців.

Випадкові записи:

4 Comments

  1. Глянув на фото – і не повірив, що то Крим. Місцина, до болю, схожа на Карпати. Але при детальнішому розгляді дерев і чагарників все ж таки згодився із Кримом :) .

    • Ольга коментує:

      Мабуть, це тому, що на фото — буки. А Карпати відомі своїми буковими лісами.

  2. Колір кори західних буків, що ростуть у Карпатах, дещо відмінний від східних буків – поширених у Криму і на Кавказі. Тому передні два стовбури я прийняв за смереки, і лише потім помітив, що вони мають характерні риси бука :) .

    • Ольга коментує:

      От черговий раз переконуюсь, що треба більше їздити поза межі Криму та дивитись природні чудеса. Щоб краще взнавати свої рідні, помічати особливості.
      От час від часу мене питають про те, чи буває така природа, чи не фотошоп на фотографіях (не обов’язково на моїх), чи справжні хмари і т.п. А я багато таких речей сприймаю як буденність, у мене в архівах купа фоток, які вважаються мені нецікавими, хоча для інших, як виявляється, дуже багато нового та незвичного.