Каміння, що слідкує за людським часом

Бельбецькі ворота… Величезні скелі, що піднімаються над берегами річки. І навіть пальці не піднімаються надрукувати, що “однієї з річок”. Бо вона особлива. Її долина древня, гори навколо прекрасні та навіть назва говорить про давні часи. Бельбек – одна з небагатьох готських назв, що залишилися, перекладається як ” джерело сокири”.

І так приємно сидіти тут, біля обриву, споглядаючи як внизу пливе життя. Та намагаючись розгадати, куди дивляться 2 кам’яні обличчя:  одне –  чоловіче, а друге трохи менше – або дитяче, або жіноче.

Охороняють долину? Чи це двоє закоханих? Таємницю залишили ті, хто будував Сюйренську фортецю, що знаходиться в кільках сотнях кроків.

Випадкові записи:

5 Comments

  1. papusha коментує:

    Який простір потрясаючий!!! Дивишся, ніби дихаєш

    • Ольга коментує:

      Рада, що мені хоча б частково вдалося передати це враження! Бо саме такі відчуття в мене виникають, коли буваю в тих місцях.

  2. Саша Недовізій коментує:

    Перша світлина чудова. Друга – радше загадкова. Файно.

    • Ольга коментує:

      Саш, дякую. Взагалі-то я не претендую на якусь шедевральність. Перш за все – це бажання донести інформацію, я люблю, щоб мої фотки були інформативними. І вважаюю, що одне з призначень “Кримської стежинки” – це коли ці місця побачать професіонали та фотолюбителі та скажуть собі: “Я хочу туди поїхати та зазняти там шедевр”.