До побачення, Стежинка


Ось йду я осіннім лісом, і в голову приходять різні думки. Люблю осінь (втім, як і інші пори року), а нинішня дала багато подарунків у вигляді сонячних днів, здійснених мандрівок, душевних знайомств.

Брожу цією стежкою і захотілось мені з неї зійти. Чи то набридло, чи то стежка занадто довга, чи то важко її стало розгледіти під свіжоопавшим буковим листям. Так, я припиняю регулярні публікації тут.

Я раніше це погано розуміла, але тепер точно знаю, що “Кримська стежинка” була створена на хвилі любові, і з неї зіткана. Кохання минулося, я продовжувала писати ще пару місяців просто по інерції, за звичкою. Пробувала різні форми, структуру, співпрацю. І раптом усвідомила, що мені не хочеться тут більше писати, немов чуже й не моє.

Видаляти я нічого не буду, “Стежинка” буде існувати в мережі й надалі, тільки в статичному, неоновлюваному вигляді. Тому на головній повісила список фотозвітів та статей, а останні записи блогу переместила на окрему сторінку.

Можливо, створю щось інше, а можливо – ні, бо в мережі багато краєзнавчих сайтів та більш ніж достатньо сайтів із красивими фотографіями. Я це вирішу потім. Поки я роблю велику перерву щоб подумати, порадіти життю. Якщо додумаюсь до того, що дійсно маю сказати цікаве та непересічне, то буду робити це трохи згодом. Якщо ні – то, вибачайте, ні. В будь-якому випадку

ДЯКУЮ ВСІМ, ХТО ЧИТАВ МІЙ БЛОГ, КОМЕНТУВАВ ТА ІНОДІ ПРОСТО РОЗГЛЯДАВ ФОТОГРАФІЇ!

Я дуже рада, якщо ця стежинка виявилася для Вас зручною та приємною.

Випадкові записи:

  1. #1 by Микола - Листопад 5th, 2009 at 11:44

    Успіхів і нових відкриттів!!!
    Будемо ждати на “шось нове”, чи й не нове, чи взагалі на будь-що)
    дуже сподіваюся, шо не прощаємось, і десь невдовзі побачимося знову!

    • #2 by Ольга Пернацька - Листопад 5th, 2009 at 11:48

      Дякую! Я поки й сама не знаю, очікувати від себе чогось чи ні :-) Мине трохи часу, тоді й побачимо. Мені ж самій цікаво!
      Те, що з тобою не прощаємося – то однозначно. Ще зустрінемося десь віртуально і, я сподіваюсь, дуже реально.

  2. #3 by Nick - Листопад 5th, 2009 at 11:56

    Головне, не вбити її. А раптом потім повернешся, і вона знову буде приємно гріти. Чого тільки в тому вар’ятському житті не відбувається.

    Залишайся хорошою людиною.

    Нік.

  3. #5 by Олексій - Листопад 5th, 2009 at 12:04

    Оце так! Сумна новина :(.

  4. #7 by papusha - Листопад 5th, 2009 at 13:26

    Дійсно, сумно…
    Але гарно прощатися – це мистецтво. Вам вдалося)
    Після таких прощань обов’язково бувають нові зустірічі!)

  5. #9 by AVatorL - Листопад 5th, 2009 at 16:28

    “Я раніше це погано розуміла, але тепер точно знаю, що “Кримська стежинка” була створена на хвилі любові, і з неї зіткана.Є

    Ну тоді можу тільки побажати нового кохання. А все що буде створене на хвилі любові – це добре.

    “Можливо, створю щось інше, а можливо – ні, бо в мережі багато краєзнавчих сайтів та більш ніж достатньо сайтів із красивими фотографіями. Я це вирішу потім.”

    Думаю всі, хто читав “Стежинку”, чекатимуть твого поверенення в будь-якій формі. А як не повернеся в інет, то зустрінемося на справжніх стежках!

  6. #11 by Roman - Листопад 5th, 2009 at 17:00

    “Не шкодуй що воно минула, а радуйся тому, що воно було”

    Дякую за хорошу роботу – твій блог було справді цікаво читати.

    До зустрічі на нових життєвих стежках!

  7. #13 by mityacor - Листопад 6th, 2009 at 10:20

    відкриваю новий пост в твоєму блозі, дивлюсь на фото і все розумію, навіть без тексту… може настрій схожий.
    Бажаю творчого натхнення! Буду трошки сумувати за стежинкою…

    • #14 by Ольга Пернацька - Листопад 8th, 2009 at 00:15

      mityacor, якщо і без тексту було зрозуміло, значить це мимоволі відчувалося в останніх записах.
      Дякую за побажання! І не сумуйте, вийдіть з дому і обов’язково знайдете свою стежинку, що знов і знов буде показувати різні дива :-)

  8. #15 by Саша Недовізій - Листопад 6th, 2009 at 11:26

    Що ж, нехай буде так.
    Будуть нові звершення і нові відкриття! Успіху!

(не розголошується)
  1. Немає трекбеків.