Скеля-топор

Знаходиться на Караул-Оба, екологічна стежка проходить якраз повз неї. Цікава, по-перше, своєю формою, а по-друге, тим, що прямо на ній росте сосна. Назвичайна тут, але звичайна  в цілому на узбережжі між Судаком та Веселим сосна Судацька, або Станкевича, названа за іменем вченого-відкривача.  Цей вид сосни в дикому середовищі залишився тільки тут та на мисі Айя.

Але повернемось до наших баранів камінчика. Камінь-скеля ще буде стояти довго, а от сосна, як я помітила три тижні тому, засохла. Але що поробиш – ґрунт не той.

Розташування:  Судацький район, між селищем Веселим та Новий Світ. На гугл-картах.

Мис Мартьян. Куточок дикої природи

Він справжній малютка порівняно з іншими, – найменший заповідник в Україні. Його площа складає всього лише 240 га, з яких половина – це берег, а ще половина – акваторія Чорного моря.

Мис розташований на схід від Ялти, він є продовженням хребту Нікітська яйла. Цей хребет знаймий всім, хто бував у Ялті, бо саме він піднімається на висоту більше 1400 метрів, захищаючи від вітрів ялтинський амфітеатр зі сходу та північного сходу.

Читати далі…

Нова структура рубрик на блозі

Зробила невеличке впорядкування категорій (рубрик) блогу, заодно і трохи їх розширила. Результат можна побачити праворуч у сайдбарі. На сьогодні опубліковано вже більше 300 записів, тож для легшої навігації виникла потреба зробити підкатегорії. Основні зміни торкнулись “Кримських гір” та рубрики “Цивілізація”:

КРИМСЬКІ ГОРИ

Вершини
Водоспади
Долини
Перевали
Стежки
Шляхи
Яйли

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Автобусні зупинки
Маєтки й палаци
Печерні міста
Поселення
Сади й парки
Фортеці
Храми

Можливо, буду змінювати ще щось, але правки будуть незначні. Також я з радістю приймаю всі зауваження та пропозиції

І приємного всім перегляду!

Шпалери. Краснокам’янка

Друзі та знайомі часто просять мене про фотографії, з тих що були опубліковані на сайті,  але більшого розміру, щоб можна було поставити собі як шпалери на робочий стіл. Я не претендую на велику якість зображень (бо всі фотографії зроблені компактом), але дещо цікаве знайти можна.  Сьогодні – кілька штук з позаминулого запису про середньовічне укріплення на скелі Кизил-Таш.

4:3 –  1600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х768

5:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800

4:3 –  1600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х768

5:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800

4:3 –  1600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х768

5:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800

4:3 –  1600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х768

5:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800

Немов два метелики

На додаток до 3-х етюдів, ще один, із сірійською розою:

Дві штуки. В полудень, у спеку квітки прикриваються, захищаючить від гарячого повітря. Щоб ближче до вечора та вранці знов розпустити своє святкове вбрання.

Гелін-Кая. Загублений у часі

Гелін-Кая, або Кизил-Таш – середньовічне укріплення, що розташоване недалеко від Ялти, у селищі Краснокам’янка. Невідомо, чи це стара назва, а теперешнє перекладається з кримськотатарської як Червоний камінь, через розташування на мальовничій, відокремленій від сусідніх хребтів скелі.

Можливо, в когось виникне асоціяція із знаменитим вином, і він не помилиться: так, саме в цьому місці росте виноград, з якого виробляють Мускат білий червоного каменю – солодке південнобережне вино, що отримало купу нагород, вино, що має неповторний смак та букет.

Читати далі…

Сірійська троянда

Взагалі-то правильна назва – це гібіскус сірійський, але в нас її інакше ніж сірійською розою не називають :-)

Чудово росте, крисиво цвіте (буває білого, темно-рожевого, бузкового та перехідних між ними кольорів) і тому її садять всюди на Південному березі. І в мене на квітнику теж є. Зараз період найпишнішого цвітіння, і тому не витримала і в неділю рано-вранці прямо особливо не вставаючи з ліжка, зробила три етюди.

№1.

Ця найбільш класична. Білі квіти на білому папері, кольори – наближені до реальності, і взагалі, “як вчили в школі”.

Читати далі…

Мандрівник Евлія Челебі

Цією публікацією починаю новий розділ на Кримській стежинці – “Література”.  Буду тут публікувати невеличкі огляди книжок, путівників, карт та іншої друкованої продукції, якою користуюсь, яку читаю, проглядаю. Це будуть і новинки книжкового ринку, і старі добрі затерті паперові друзі.

І відкрити рубрику вирішила чудовою книгою легендарного турецького мандрівника  XVII століття Евлії Челебі. Тоді не було сайтів і блогів, які ведуть більшість із сучасних мандрівників, але бажання поділитися з іншими та запам’ятати було таким сильним, що він вів звичайний паперовий щоденник, в якому залишав нотатки про побачене.

Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области. (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века). – Изд. 2-е, исправленное и дополненное. – Симферополь: издательство “ДОЛЯ”, 2008. – 272 с., ил.

Читати далі…

В одній з бухт Меганома

Пастельний етюд. Роблено в неділю, сидячи на березі моря в одній з бухт Меганома, – десь на самому півдні мису, де не ловить мобільний зв’язок і де панує абсолютний спокій. Там хочеться жити, та дехто так і робить, зупиняючись із палатками на кілька днів, тижнів, а іноді навіть на все літо.  Бо Меганом манить до себе, і тих, хто хоч раз там побував, манить туди знов і знов. Подалі від цивілізації і ближче до найчистішого на світі моря та найкращих природних галькових пляжів.

Папір, пастель, 22 х 31 см.

На Меганомі

Кажуть, що це місце з особливою енергетикою. Можливо, це правда, бо коли хоч раз побував там, тягне знову. Посидіти на березі моря, піднятися на мис, роздивитися гірські масиви головної гряди, мальовничі скелі. І видимі, і ті що потонули в літній димці: Ай-Петрі, Бабуган, Нікітський хребет, Аюдаг, Караул-Оба – скільки їх там? Вони то випливають з марева, то знов ховаються у спектотному липневому повітрі…