Category: Кримські гори

Середина березня :-)

Мигдаль на південному березі цвіте, скоро буде й алича, а от гори знов снігом завалило.

Кілька днів йшли дощі (в горах в той самий час само собою – сніг :-)), тож сьогодні зранку Ай-Петрі знов, як і взимку, можна побачити білосніжну Ай-Петрі.

Не скоро на яйли можна буде вибиратися.  Але мене зараз жаба і не сильно душить, бо трохи хвора і всеодно в гори не полізу :-(

Мої шпалери для робочого столу

Вирішила викласти невеличку фотогалерею сюди. Озброєна власним фотіком, я ніколи (чи майже ніколи) не використовую чужих картинок. Майже до всіх нижченаведених картинок особливих методів обробки не застосовувалося. Майже всюди – тільки резайз, кроп (під мої 1280х800 ноута) та легка аншарп маск. Ліньки мені довго возитися із обробкою фотознімків для такої розгільдяйської речі, як шпалери для робочого столу :-)

Всі зображення повнорозмірні – клацайте на них, щоб побачити в більшому розмірі.

На першій фотографії – небо та дерево, якими я побачила їх в Нікітському саду. Десь на початку лютого. З листям – то дуб скельний, в нього є така особливіть, взимку одягнутим стояти. Достатньо довго в мене ця картинка стояла, бо хотілось насичених, звучних кольорів. Змінила кілька днів тому. На що змінила – дивіться наприкінці запису.

Небо та дерево

Небо та дерево

Читати далі…

З весною!

Це перша побачена мною в цьому році проліска.

Вона росла у Сухої річки, поряд із незвичним джерелом.

Читати далі…

Загублений світ

Цей шматочок узбережжя називають Загубленим світом через те, що попасти туди можна тільки по морю. Зверху – хіба що зі спеціальним спорядженням, маючи відповідні навички.

Невеликий шмат суші із казковим піщаним пляжем, оточений з боків неприступними скелями до висоти майже 600 метрів. Відомі дослідники Криму брати Єна у своїй книжці “Перевали горного Крыма” пишуть про те, що колись тут існував більш-менш зручний спуск до моря, який згодом обвалився під час одного із землетрусів.  Ця невеличка територія могла бути зручною для того, щоб вирощувати сорти винограду, що люблять тепло. І зараз там знаходять лози винограду. Само собою, зараз вже дикого.

Фотографовано зі скелі Кокія-Кая, де знаходиться кинута військова частина, що побудована на зручному спостережному пункті, там, де колись знаходилося середньовічне укріплення. Зараз від укріплення залишилось тільки хіба що трохи стіни, майже повністю похованої під ґрунтом, проглядається основа вежи та, можливо, однієї з будівель.  Все інше або зруйновано часом, або при будівництві військової частини.

Кримський пейзаж

Не буду підписувати цю фотографію. Думаю, і так багато хто знає що на ній, де це знаходиться і звідки фотографовано.

7 лютого 2009 р.

Справжній метал

В мене сьогодні буде ось така картинка.  На ній зображені ЛЕП. А дорога – те саме Севастопольське шосе – довжелезна вулиця, що йде повз селища, минає пагорби, мостами перелітає через річки, підходить до самих гір.

В мене є багато яскравіших та мальовничиших картинок, але ця була вибрана зовсім не випадково.

Metal Model

ЛЕП – це енергія, зв’язок та электрика. Все це – про мого улюбленого брателло: класного електрика, працелюбної людини, справжнього друга в складних ситуаціях. Ні, в нього сьогодні не день народження :-)

Подія онлайн-характеру: він завів собі блог. Причому це не такі собі теревені ні про що, а блог справжнього металіста, яким він є. Бо, крім знання музики десятків (а може й сотен) груп, відвідань всяких фестивалів і (дівчата, тримайтесь :-)) довгого русявого волосся в нього є справжнє металічне хобі, яке зустрінеш не кожен день. От ми всі дивимося всякі кіно, хтось грає в ігри, в реалі бачимо механізми. Але не всі здогадуються знайти докладний план-схему цього механізму, вивчити його і зробити модель в мініатюрі. А зроблені всі моделі з дуже знайомого багатьом… а з чого – дізнаєтесь, відвідавши блог Metal Model

Древня дорога

Думаю, дане зображення буде непоганою ілюстрацією для вірша Льва Фірсова “Старые дороги”, який публікувала трохи раніше.

Крим. Древня дорога

Знаходиться недалеко від Мінестерського та Чорноріченського каньйону. Дехто вважає, що то стара римська дорога, з характерними крепідами, а є і протилежна думка – що ніяких римських доріг тут не може бути, максимум – то готська.  Як на мене, і те, і те непогано – чудово так іти-гуляти по дорозі, усвідомлюючи що їй сотні років.

Гуляла в неділю, разом із купою народу – всього 18 чоловік. Взагалі-то не люблю натовпів, але в данному випадку було непогано, бо є стара істина: “хочеш побути наодинці – йди в натовп. І нікому до тебе діла не буде” :-)

Севастопольське шосе

Недалеко від перевалу Шайтан-Мердвень. Стара дорога Ялта – Севастополь.

Севастопольське шосе, пастель

Пастель на папері

Досить багато картин я написала, і продовжую це робити знов і знов. Але чомусь кожного разу, коли встаю за станок мольберт, мені здається що це ніби вперше, ніби всіх тих картин, що були раніше, не існує, мій досвід нічого не значить. І завжди цікаво що з того вийде.

Не знаю, добре це чи погано, але таке відчуття є.