Category: Шляхи

Відчуття шляху

Це, мабуть, такий стан або риса – постійне відчуття своєї дороги, свого шляху. І щоб не сталося, хто б не заважав, знаєш куди йти та навіщо. Схоже на прогулянки по горах – можеш спускатися, підніматися, але все одно видно, куди треба йти. Або не видно – тоді воно є в серці. Вже інше питання, як туди дістанеся – асфальтовою дорогою, набитою доріжкою, ледве помітною стежиною. Або прокладеш шлях по бездоріжжю. Хтось може завадити йти прямо, змусити відхилитися, навіть відійти назад. І добре коли є місце щоб перечекати бурю, або просто відпочити. Щоби зранку знову йти та ловити примари своєї мети.

Научний. Краєвиди і телескопи

Якщо коротко – там краса неймовірна. Особливо в перший день :-). Потім набридає, хочеться нових вражень, але… все одно залишається ідеальним місцем, щоб втекти від цивілізації.

І як же нам пощастило з небом! Просто фантастика.

Зовсім поряд Чатирдаг. Це здається, що поряд. Якщо йти пішки, то далеченько буде :-))

Читати далі…

Маленькі й великі шляхи

Є такий. Така. Дорога в селище Научний – в серці Криму, з видом на Бабуган, Ялтинську яйлу та – як на цьому фото – на Чатирдаг.

Прозоре повітря, сонце – вони відганяють все зайве, несуттєве. Не дарма мені так хотілося тут побувати.

В думках, в серці залишається тільки справжнє. І тому саме в цій місцині слова, які вже були сотні разів сказані подумки, тут нарешті вийшли, хоч як важко це було зробити.

Та й годі вічно ховатися від світу та й самої себе в шкарлупку. Краще подивится на краєвиди :-))). Он які чудові пагорби з квітучим тереном:

Цю красу варто показати і ближче:

Що це? – Весна? Чи початок нового шляху в житті? Хотілося б думати, що друге. Та й в будь-якому випадку я вже інша людина, ніж була до. Щоб там не було. Я з радістю дивлюся в майбутнє, хоча не знаю, в яку сторону поверне ця моя нова дорога.