Category: Вершини

Мердвен-Кая. Зимовий вітер

Певно, багато хто чув про перевал у Кримських горах під назвою Шайтан-мердвень (у перекладі із кримськотатарської – чортові сходи).  Дехто навіть ходив ним, але, мабуть, не так, як Пушкін, “дєржась за хвост татарских лошадєй” :-)

Сам перевал – це кулуар між двох скель, і найвищу, західну скелю Мердвен-Кая публікую зараз на кількох фотографіях.

Мердвен-Каяси

Погодка була сьогодні (точніше, вже вчора) далеко не літня – вітер, сніг чи то з дощем, чи то з крупою. Під скелями того не відчувалося (вітру), але піднявши голову можна було побачити клаптики хмар, що із шаленою швидкістю перевалювали через гору.  На стежці перевалу теж було відносно тихо, але тільки-то вийшли на плато, мало не знесло. Само собою далі йти яйлою не стали – є багато інших, не менш мальовничих доріг.

Читати далі…

Туманно-зимова

На фотографії – Ставрі-Кая, скеля над Ялтою. Пролітало трошечки снігу.

Ставрі-Кая

А в мене є чим похвастатися: статтю про південнобережне укріплення Учан-Су-Ісар було опубліковано на сайті “Відлуння віків“.  Це український пам’яткоохоронний ресурс, постійно оновлюється, всім раджу читати його розділ “Факти, події, коментарі” – знайдете багато цікавого і на дуже різні теми.

Ай-Петрі. Чотири сезони однієї гори

Що вже казати – в нашому житті купа негараздів. І чим далі, тим, здається, вони все більш негараздіші :-))

Але така я людина, що стараюся завжди знаходити у всьому навколо позитив, причому кожен день. От, наприклад йду на роботу. Можна і їхати (в нас є робочий автобус), але ті самі півгодини стараюся вранці прогулятися, подихати свіжим повітрям. Спостерігати як змінюється погода, сезони. І фоткаю це. От і набралось вже трохи фоток Ай-Петрі, що зняті з одного й того самого місця, по дорозі на работу або з роботи.

Почнемо, мабуть, з весни. Представляю першу фотку – березнева Ай-Петрі. Цвіте мигдаль, а в горах сніг майже зійшов:

19.03.2007

19.03.2007

Читати далі…

Вершина Криму

1545 метрів над рівнем моря. Все. Вище в Кримських горах вже нікуди. Позитивних емоцій – через край. Вражень – море.

Цей похід був бажаним, вершина дражнилася своєю близкістю, але зупиняла своєю недоступністю. Але холодна голова, ретельний розрахунок, само собою, везіння та трошки наполегливості – і от, ми стоїмо вже на найвищій точці Криму, закриваемося від вітру, що намагається нас здути, та милуємося краєвидами навкруги.

Зейтін-Кош

Зейтін-Кош, в перекладі “гора-маслинка” – одна з найвищих вершин Криму. Вершина (1537 метрів) позначена геодезичним знаком, що наразі зламаний під ударами стихії.

Знаходиться ближче до південного (вірніше, південно-східного), а не північного краю плато, на відміну від інших півторатисячників: Роман-Кош, Демір-Капу, Кемаль-Егерек, Бойнус-Тепе, Учурум-Кая. Як добре видно на фото, з неї можна побачити море.

Дорога на сідло Кемаля – 2

Ще одна панорама з нашого недільного сходження на Кемаль-Егерек (1529 метрів над рівнем моря. Доречі, море тут зовсім недалеко :-))

1 января на Ай-Петри. Часть 1.

То, что светится вдали – вовсе не море. Т.е. не море в обычном смысле этого слова. Эта солнечная дорожка образовалась на море облаков.

IMG_3057

Поднимались на канатной дороге “Мисхор-Ай-Петри”. На удивление, Читати далі…

Зубцы Ай-Петри

1-е января 2008 г.
За пару дней до того как раз навалило снега и его ещё не успело сдуть ветром.

Зубцы Ай-Петри