Category: Каляки-маляки

Час винограду

За що я люблю кінець літа та осінь – так це за виноград. Ізабелла, Шасла, Чауш, Каталон, Музак, Аркадія, Кардинал, Хусейне, різноманітні мускати та багато інших сортів винограду дозволяють відчути себе падішахом та провести повноцінну ампелотерапію.

Ампелотерапія – це такий різновид лікування.Мій найулюбленіший. Згідного нього щоденно треба з’їдати 400-1000 (а іноді й більше) грам винограду. Благо, є з чого вибрати: і купити можна, і дома кілька сортів є. Мої найулюбленіші – це Чауш та Музак. Ах да, мало не забула – Мускат Олександрійський – шкірка в нього, можливо, й не найтонша, але його аромат – це щось за межею задоволення.

Читати далі…

Мис Мартьян. Куточок дикої природи

Він справжній малютка порівняно з іншими, – найменший заповідник в Україні. Його площа складає всього лише 240 га, з яких половина – це берег, а ще половина – акваторія Чорного моря.

Мис розташований на схід від Ялти, він є продовженням хребту Нікітська яйла. Цей хребет знаймий всім, хто бував у Ялті, бо саме він піднімається на висоту більше 1400 метрів, захищаючи від вітрів ялтинський амфітеатр зі сходу та північного сходу.

Читати далі…

Немов два метелики

На додаток до 3-х етюдів, ще один, із сірійською розою:

Дві штуки. В полудень, у спеку квітки прикриваються, захищаючить від гарячого повітря. Щоб ближче до вечора та вранці знов розпустити своє святкове вбрання.

Гелін-Кая. Загублений у часі

Гелін-Кая, або Кизил-Таш – середньовічне укріплення, що розташоване недалеко від Ялти, у селищі Краснокам’янка. Невідомо, чи це стара назва, а теперешнє перекладається з кримськотатарської як Червоний камінь, через розташування на мальовничій, відокремленій від сусідніх хребтів скелі.

Можливо, в когось виникне асоціяція із знаменитим вином, і він не помилиться: так, саме в цьому місці росте виноград, з якого виробляють Мускат білий червоного каменю – солодке південнобережне вино, що отримало купу нагород, вино, що має неповторний смак та букет.

Читати далі…

Сірійська троянда

Взагалі-то правильна назва – це гібіскус сірійський, але в нас її інакше ніж сірійською розою не називають :-)

Чудово росте, крисиво цвіте (буває білого, темно-рожевого, бузкового та перехідних між ними кольорів) і тому її садять всюди на Південному березі. І в мене на квітнику теж є. Зараз період найпишнішого цвітіння, і тому не витримала і в неділю рано-вранці прямо особливо не вставаючи з ліжка, зробила три етюди.

№1.

Ця найбільш класична. Білі квіти на білому папері, кольори – наближені до реальності, і взагалі, “як вчили в школі”.

Читати далі…

В одній з бухт Меганома

Пастельний етюд. Роблено в неділю, сидячи на березі моря в одній з бухт Меганома, – десь на самому півдні мису, де не ловить мобільний зв’язок і де панує абсолютний спокій. Там хочеться жити, та дехто так і робить, зупиняючись із палатками на кілька днів, тижнів, а іноді навіть на все літо.  Бо Меганом манить до себе, і тих, хто хоч раз там побував, манить туди знов і знов. Подалі від цивілізації і ближче до найчистішого на світі моря та найкращих природних галькових пляжів.

Папір, пастель, 22 х 31 см.

… но можно иней начертить сангиной…

(…) Вдруг с непоследовательностью в мыслях,
Приличною не спавшему, ему
Подумалось на миг такое что-то,
Что трудно передать. В горящий мозг
Вошли слова: любовь, несчастье, счастье,
Судьба, событье, похожденье, рок,
Случайность, фарс и фальшь.- Вошли и вышли.
По выходе никто б их не узнал,
Как девушек, остриженных машинкой
И пощаженных тифом. Он решил,
Что этих слов никто не понимает,
Что это не названия картин,
Не сцены, но – разряды матерьялов.
Что в них есть шум и вес сыпучих тел,
И сумрак всех букетов москательной.
Что мумией изображают кровь,
Но можно иней начертить сангиной,
И что в душе, в далекой глубине,
Сидит такой завзятый рисовальщик
И иногда рисует lune de miel
Куском беды, крошащейся меж пальцев,
Куском здоровья – бешеный кошмар,
Обломком бреда – светлое блаженство (…)

Борис Пастернак, “Белые стихи”

Бумага, сангина.
Крым, зима, где-то около перевала Бечко.

Читати далі…

Сосна та мигдаль

Ось таку сосну видно з мого вікна та з двору. Я малюю її з самого дитинства – і в дощ, і в сніг. Взимку, влітку, навесні, восени. Спостерігаю як вона потрохи росте і як ще швидше ростуть деревцята навколо неї.  Ще років десять тому можна було побачити її майже всю, а от зараз, особливо влітку, вона наполовину схована в молодшому ясені та аличі.

А зараз з того самого вікна видно не тільки сосну, але й невелике деревце мигдалю, що розцвів ще в першій декаді лютого.

Читати далі…

Севастопольське шосе

Недалеко від перевалу Шайтан-Мердвень. Стара дорога Ялта – Севастополь.

Севастопольське шосе, пастель

Пастель на папері

Досить багато картин я написала, і продовжую це робити знов і знов. Але чомусь кожного разу, коли встаю за станок мольберт, мені здається що це ніби вперше, ніби всіх тих картин, що були раніше, не існує, мій досвід нічого не значить. І завжди цікаво що з того вийде.

Не знаю, добре це чи погано, але таке відчуття є.

Ай-Петрі. Зимова.

На плато, в грудні. Нещодавно постила фотку, з якої зроблена картина. І от, сьогодні сіла і зробила її в пастелі, а за підказку я дякую slowkukuing.

Ай-Петрі. Зимова

бумага, пастель.  37х49 см

Насправді, сьогдні хотіла написати набагато більше, і зовсім на іншу тему, і не один запис, а штуки три. Але дякую своїй подрузі (Лёлік, привіт ,-)), що втримала мене від непотрібного сплеску емоцій, змусила мене вдихнути-видихнути разів сто і я пішла не ругатися та плакатися тут на життя-буття і на всяких різних, а калякати тут в розділі каляки-маляки :-)

І ще дякую, звичайно, slowkukuing – за таке добре новорічне привітання, немов по голівці погладив і дав зрозуміти, щоб я фігнею не страждала, а взялася за свої улюблені пастелі… я ж сама колись, в якійсь дурній соціонічній анкеті  писала, і доволі щиро писала:

24. Какие любимые занятия, увлечения? Чем они тебе нравятся?
Самое любимое – изобразительное искусство. Чаще всего это живопись пастелью, маслом; рисунки углем, карандашом, сангиной, пером.
Чем нравится логически объяснить не могу, потому что стоит мне взять в руки кисть или пастельный мелок, провести первые линии – и я полностью погружаюсь как бы в другой мир, при этом совсем не устаю – сил с каждой минутой появляется всё больше и больше. Могу спокойно всю ночь простоять/просидеть за работой. Когда я плохо себя чувствую – я рисую, и мне становится лучше; когда я нервничаю – я рисую, и тогда успокаиваюсь; когда я устала – я рисую, и тогда я чувствую себя отдохнувшей; когда я радуюсь – я рисую, когда плАчу – рисую, когда смеюсь – тоже рисую.

Читати далі…