Category: Море

Чайки

Коли відбирала фотографії  до попереднього запису про виноград, зі свого минулорічного вересневого архіву, натрапила на кілька світлин про море й чайки.

Зроблені вони не дуже впевнено, бо це було кілька днів по тому,  як купила новий цифровик, і натискала на кнопки та робила налаштування переважно інтуїтивно. Але, сподіваюсь, настрій вони передають. Коли передивлялася ці фотки, то самій заходілося знов поїхати на Чобан-Куле та в Морське, побродити берегом моря.

Зараз там не дуже багато народу, хоча є любителі вересневого відпочинку. І я їх повністю підтримую – вересень – найкращий місяць в Криму. Серед інших одинадцяти найкращих :-)

Читати далі…

Фотошпалери. Мис Мартьян

Щось задощило останнім часом – перші ознаки осені. Ще буде спека, ще буде тепле море… так, море. Найбільше люблю плавати у травні-червні та вересні-жовтні. Вода чиста, освіжає, нема натовпів. Мене ще чекає півтора місяці купального сезону.

Але й влітку буває непогано, можна отримати справжнє задоволення від руху гарячого повітря, яке зігріває тіло. Головне не переборщити і вчасно пірнути у воду, що, здається, не має краю, випробувати  свої сили у подоланні нетвердої поверхні та сховатися в тінь, подалі від розпеченого диску, що піднімається вище й вище.

Вашій увазі – як раз кілька літніх фотографій моря, зазнятих на мисі Мартьян. Останню я навіть поставила шпалерами й собі, на робочий комп. Цього літа на Мартьяні була двічі, з дуже приємною компанією,  і  тому залишились приємні спогади не тільки від прекрасного мису.

4:31600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х7685:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800

Читати далі…

Скеля-топор

Знаходиться на Караул-Оба, екологічна стежка проходить якраз повз неї. Цікава, по-перше, своєю формою, а по-друге, тим, що прямо на ній росте сосна. Назвичайна тут, але звичайна  в цілому на узбережжі між Судаком та Веселим сосна Судацька, або Станкевича, названа за іменем вченого-відкривача.  Цей вид сосни в дикому середовищі залишився тільки тут та на мисі Айя.

Але повернемось до наших баранів камінчика. Камінь-скеля ще буде стояти довго, а от сосна, як я помітила три тижні тому, засохла. Але що поробиш – ґрунт не той.

Розташування:  Судацький район, між селищем Веселим та Новий Світ. На гугл-картах.

Мис Мартьян. Куточок дикої природи

Він справжній малютка порівняно з іншими, – найменший заповідник в Україні. Його площа складає всього лише 240 га, з яких половина – це берег, а ще половина – акваторія Чорного моря.

Мис розташований на схід від Ялти, він є продовженням хребту Нікітська яйла. Цей хребет знаймий всім, хто бував у Ялті, бо саме він піднімається на висоту більше 1400 метрів, захищаючи від вітрів ялтинський амфітеатр зі сходу та північного сходу.

Читати далі…

В одній з бухт Меганома

Пастельний етюд. Роблено в неділю, сидячи на березі моря в одній з бухт Меганома, – десь на самому півдні мису, де не ловить мобільний зв’язок і де панує абсолютний спокій. Там хочеться жити, та дехто так і робить, зупиняючись із палатками на кілька днів, тижнів, а іноді навіть на все літо.  Бо Меганом манить до себе, і тих, хто хоч раз там побував, манить туди знов і знов. Подалі від цивілізації і ближче до найчистішого на світі моря та найкращих природних галькових пляжів.

Папір, пастель, 22 х 31 см.

На Меганомі

Кажуть, що це місце з особливою енергетикою. Можливо, це правда, бо коли хоч раз побував там, тягне знову. Посидіти на березі моря, піднятися на мис, роздивитися гірські масиви головної гряди, мальовничі скелі. І видимі, і ті що потонули в літній димці: Ай-Петрі, Бабуган, Нікітський хребет, Аюдаг, Караул-Оба – скільки їх там? Вони то випливають з марева, то знов ховаються у спектотному липневому повітрі…

Місячна ніч

Ні, не на Дніпрі, як на картині Куїнджі.

Хоча хто зна – може і є невідомий мені шедевр цього живописця про Чорне море. Цілком ймовірно, бо він жив у Криму, навчався у Айвазовського. І мені хочеться вірити, що те унікальне відчуття кольору – завдяки рокам, проведеним у Тавриці, де в будь-яку пору року природа дарує очам насолоду кольорового розмаїття, тисячі відтінків усіх можливих кольорів.

Передгрозова

Із самого ранку над горами збирались хмари, протягом дня гриміло, але жодної краплі дощу так і не впало. Спека. Звичайна літня спека, що заганяє всіх в кімнати з кондиціонерами та на пляж ближче до моря :-)

Трохи літньої Набережної

В червні вона оживає.  Кафешки, ресторани, магазини. Художники, музики, фотографи. Фестивалі, акції, телезйомки і багато чого іншого.

Але головне – люди. Ті, що працюють, йдуть на роботу або з роботи, гуляють, відпочивають.  Вони приїхали в ту саму теплу Ялту щоб пройтися знаменитою набережною, вдихнути свіжого, в сотні разів чистішого ніж в їхніх рідних містах повітря, та на черговий дзвінок знайомих відповісти: “А я на морі”, сказати так, що в кожному цьому слові донесеться посмішка задоволення та радості :-)

Читати далі…