Category: Квіти

Сосна та мигдаль

Ось таку сосну видно з мого вікна та з двору. Я малюю її з самого дитинства – і в дощ, і в сніг. Взимку, влітку, навесні, восени. Спостерігаю як вона потрохи росте і як ще швидше ростуть деревцята навколо неї.  Ще років десять тому можна було побачити її майже всю, а от зараз, особливо влітку, вона наполовину схована в молодшому ясені та аличі.

А зараз з того самого вікна видно не тільки сосну, але й невелике деревце мигдалю, що розцвів ще в першій декаді лютого.

Читати далі…

Весна йде!

Хто хоче весни? – тоді всі сюди! От в чому особливість кримського південнобережного січня, так це те, що… зацвітають підсніжники. І хоч вже лютий (о, ура, скоро кизил зацвіте), ця ніжна квітка ще довго буде радувати око.

Ці ростуть в мене. Кожен січень зацвітають, іноді навіть на Новий рік.

Читати далі…

Осінь триває

Так, поки цвітуть хризантеми.

Люблю приходити в Нікітський Сад. В будь-яку пору року: і в літню спеку, і в морози, і весною, а особливо – в пізню осінню пору, коли розпускаються хризантеми. Сьогодні я приготувала Вам екскурсію на щорічний Бал хризантем. Дивіться, розглядайте, питайте про них. І обов’язково обирайте собі – на будь-який смак. Є всі (крім блакитного) кольори, є будь-які форми і багато, дуже багато!!

Хризантеми

Читати далі…

Несподівана знахідка

Нікітський сад мене завжди виручає, коли треба купити справжній кримський сувенір – тут тобі й ефірні масла, і подушечкі, валики, бальзами, чаї. Купа різновидів кожного, і головне – все вироблено тут, з сировини, яку вирощує науковий і виробничий монстр під назвою “Нікітський Сад – Національний науковий центр”.

Да, я поїхала знаючи, що там будуть троянди. Але мене ніхто не попередив, що там будуть ще й іриси! Гігабайтної флешки як не бувало :-)) І я бігала навколо тих квіточок вдвічі більше, ніж планувала. Добре, що є де відпочити і розслабитися – в справжньому кафе зі справжнім фіточаєм за справжнім дерев’яним столиком під справжніми деревами біля справжнього (не штучного!) річки-струмочка.

На фото – чорний ірис.

Нікіта

Поїхала вчора Нікітський сад. Кінець травня і червень – це сезон троянд. Жовтих і білих, червоних і рожевих. Сотні сортів, тисячі квіток. Зараз тількі-но розпускаться зелена троянда, яку полюбляла Раїса Горбачова, і вже розквітлий “Блакитний Ніл” – троянда кольору, найбільше наближена до блакитного.

Червона, кажуть, символ кохання. Як по мені, нічим не гірша рожева чи помаранчова :-))). Або чорна. Але символ є символом, тому зробила одну фотку з серії “І тут гуляла моя тінь :-)

Сон-трава

На Північній Демерджі, 9 травня цього року. Висота – 1356 метрів над рівнем моря.

А вони симпатичні не тільки розцвілі. Зараз теж нічого так.

Научний. Краєвиди і телескопи

Якщо коротко – там краса неймовірна. Особливо в перший день :-). Потім набридає, хочеться нових вражень, але… все одно залишається ідеальним місцем, щоб втекти від цивілізації.

І як же нам пощастило з небом! Просто фантастика.

Зовсім поряд Чатирдаг. Це здається, що поряд. Якщо йти пішки, то далеченько буде :-))

Читати далі…

Маленькі й великі шляхи

Є такий. Така. Дорога в селище Научний – в серці Криму, з видом на Бабуган, Ялтинську яйлу та – як на цьому фото – на Чатирдаг.

Прозоре повітря, сонце – вони відганяють все зайве, несуттєве. Не дарма мені так хотілося тут побувати.

В думках, в серці залишається тільки справжнє. І тому саме в цій місцині слова, які вже були сотні разів сказані подумки, тут нарешті вийшли, хоч як важко це було зробити.

Та й годі вічно ховатися від світу та й самої себе в шкарлупку. Краще подивится на краєвиди :-))). Он які чудові пагорби з квітучим тереном:

Цю красу варто показати і ближче:

Що це? – Весна? Чи початок нового шляху в житті? Хотілося б думати, що друге. Та й в будь-якому випадку я вже інша людина, ніж була до. Щоб там не було. Я з радістю дивлюся в майбутнє, хоча не знаю, в яку сторону поверне ця моя нова дорога.