Category: Різне

Ізба-Чітальня

Не думала, що колись доведеться писати тут про щось, пов’язане із функціональністю блога, налаштуваннями і т.п. Але час, здається прийшов, а ще раніше прийшли друзі та знайомі, які питали та питають, як найзручніше читати мій блог. Саме тому, щоб не повторюватись та не забути важливих дрібниць, вирішила зробити окрему сторінку Читати зручно, яка присвячена тому, як можна відслідковувати нові записи блогу.

Можливо, для першого разу вийшло трохи сумбурно, але сподіваюсь матеріал буде комусь в нагоді.

Про мову… сумніваюсь

Невеличке питання. Постійні читачі блогу знають, що я спочатку вела щоденник російською, можна знайти багато записів на ній (до весни цього року, що були колись в ЖЖ). То було досить природне – вести блог рідною мовою (note: словосполучення “рідна мова” для мене означає російська). Потім, з певних причин, прийняла рішення писати українською.

Але зараз почала сумніватися – річ в тому, що звикла робити все добре, а перечитуючи минулі записи, я знаходжу граматичні помилки (з останнього: знайшла слово “щоденник” з однією “н”). Про недосконалу стилістику взагалі мовчу.

От думаю: а я не поспішила? Може краще спочатку трохи вдосконалити мову?

І ще одне питання: які помилки найчастіше Вам трапляються у моєму блозі? Якщо будете мені на них вказувати, буду тільки вдячна.

Осінь триває

Так, поки цвітуть хризантеми.

Люблю приходити в Нікітський Сад. В будь-яку пору року: і в літню спеку, і в морози, і весною, а особливо – в пізню осінню пору, коли розпускаються хризантеми. Сьогодні я приготувала Вам екскурсію на щорічний Бал хризантем. Дивіться, розглядайте, питайте про них. І обов’язково обирайте собі – на будь-який смак. Є всі (крім блакитного) кольори, є будь-які форми і багато, дуже багато!!

Хризантеми

Читати далі…

Про Гугль, Гуглотерапію, Джека Лондона та Параолімпійський рух

Здорово посміялася, прочитавши сьогодні про Гуглотерапію. Адже в топі фраз, по яких знаходять мій блог, – “сенс життя”, “як жити а не існувати”, “призначення людини” і т.п. І все через те, що колись я опублікувала в цьому блозі невеличкий запис про Джека Лондона та навела цитату: “Істинне призначення людини — жити, а не існувати”. А я ще дивувалася – ну чому? Я ж пишу про зовсім інше!

Але на першому місці серед пошукових запитів, по яких знаходять мій блог, – по параолімпіаді. Після перемоги наших футболістів на Параолімпійських іграх я написала пост, в якому щиро пораділа успіху наших, які з 74 медалями посіли 4 загальнокомандне місце, пропустивши вперед тільки Китай, Велику Британію та Сполучені Штати. І опублікувала фотографії з офіційного сайту – по одній на призера та чемпіона. Не всіх, щоправда, але це тільки тому, що інших не змогла знайти. І написала скільки медалей і в яких видах спорта вони здобуті.

І що в результаті? – Гугл виводить мій блог на перше місце (станом на сьогодні, 22 листопада, 19:00) по запиту параолімпійські чемпіони, фото параолімпійських чемпіонів і в першій десятці по запитах призери параолімпійських ігор, параолімпійці фото.

Чому в мене, в звичайному особистому щоденнику, тематика якого дуже далека від параолімпійського руху, рейтинг більше, ніж у всяких розкручених новинних сайтів чи державних установ? Чи це тому, що поважні держустанови та розкручені медіа не вважають за потрібне інформувати громадськість про людей, які завдякі своєму бажанню та волі роблять більше для країни, ніж свори (інше нематерне слово важко підібрати) політиків?

Та й не тільки про призерів. Чому в новинах обов’язково згадають про те, яку нову сукню одягла прем’єрка, ким в черговий раз незадоволений високоповажний пан президент, скільки на цей раз побитих пик у верховній раді і чому майже ніколи не кажуть про те, що Параолімпійському чемпіону 365 чи 366 днів у році потрібна стороння допомога для того, щоб просто вийти з дому?! І йому, і тисячам інших, таких як він. Чому не пишуть про те, що (за дуже невеликим виключенням) в держустанови та й (подумайте тільки!) в лікарні самостійно попасти може тільки здорова людина?! Що пандуси (така штука на сходах для людей у візках) робляться так, що там без сторонньої допомоги можна просто вбитися?!

Та мені глибоко плювати на те, скільки полягло в черговій бійці парламентаріїв, в який модний прикид одягся хтось із можновладців, але мені не все одно що дехто з моїх друзів не може банально вільно пересуватися. Просто від дому до магазину та назад. На прогулянку в парк. Навіть у лікарню!

Листопадне

Останнє листя, останні плоди. Ще трохи і залишаться тільки гілки дерев та стовбури.

Гілки, доречі, теж бувають різнокольоровими. І дуже фактурними – так, кожний різновид, та навіть просто два кущика поруч мають свою кору, свої подряпинки, свій малюнок. Але то вже інша історія. Зараз до Вашої уваги – листопадна феєрія.

Виноград в листопаді

Читати далі…

Кулінарне :-)

Знайшла на chef.com.ua

Рецепт яблочного пирога (для мужчин понятным языком):

1. Возьмите из холодильника 10 яиц, положите на стол оставшиеся семь и
вытрите пол, в следующий раз будьте предельно внимательны.
2. Возьмите таз и разбейте об его угол яйца, вылейте их содержимое в таз.
3. Протрите стол от желтков, будьте аккуратны. Итак, у нас в тазу 5 желтков.
Читати далі…

Вітаю старих та нових читачів блогу!

От я і переїхала. Сподіваюсь, що тепер надовго :-)

Давно мріяний стенделон нарешті реалізований, і тепер буду творити тут. Основні налаштування вже здається зробила. Ох, не вірте тим, хто каже, що то все просто й легко – в процесі встановлення мені довелося вручну міняти цілі шматки якогось коду, призначення якого я досі не зовсім розумію! Але велике дяк Аvatorlу, який допоміг впоратися з проблемами, які зустрічалися на нелегкому шляху встановлення блоґу. Ще допомогло слідкування за тематичними блогами, присвяченими власне блогосфері, а як “мануал” використала підбірку статей “Як створити блог” Української блогосфери.

Буду ще потрохи продовжувати налаштування, направлені на покращення зручності читання та навігації, і це стосується, в першу чергу, наступного:

– Для тих, кому важко опанувати всі премудрості RSS, зроблю трансляцію в LiveJournal;

– Ще не дішли руки до сторінок із лінками. Вони поки що ведуть на статті в попередньому журналі Стежинка.wordpress.com;

– Є сумніви щодо оформлення – а не занадто яскраве? Що думаєте?

Конкурс блогів

Поняття “найкращий”, особливо серед приватних блогів є дуже спірним та суб’єктивним. Але я приєдналася :-)
Проголосувати за мене можна отута:

UA Webstar 2008 participant

А також, можливо, серед інших учасників знайдете багато цікавого. В переліку номінантів, що розбиті на 10 різних категорій, справді є блоги та спільноти, які хочеться читати. І не важливо, стануть вони переможцями чи ні.

Листування зі злодіями

Створюю цей пост зараз, головним чином, на пам’ять, щоб в одному відкритому місці була зібрана вся колекція питань-відповідей.

Історія почалась з того, що я дізналась, що:

1) Я начебто зареєстрована на сайті (не буду публікувати його адресу щоб не робити йому рекламу, назвемо його умовно “трёп.ком.юей), присвяченому подорожам Україною, хоча цього не робила.
2) Від імені цього юзера опубліковано три мої звіти з фотографіями. Звісно, без мого дозволу.
3) На моїх фотографіях стоять копірайти того сайту. Крім того, змінено назви звітів, а також самовільно проведена трансформація двох моїх звітів в один.
4) В профайлі користувача вказано адрес мого ЖЖ, звідки було взято, але вказано простим текстом, гіперпосилання немає
5) На сторінках, де розташовані взяті в мене статті, я спочатку не помітила жодного гіперпосилання, потім вимявилось, що воно таки є, просто його з першого разу важко помітити.

Пролиставши сайт трёп.ком.юей, я прийшла до висновку, що він скрізь наповнений матеріалами таких собі псевдо-юзерів, видимо, щоб зробити видимість популярності ресурсу.

Стосовно розміщеної інформації ще ладна, але особисто мене найбільше обурило те, що мене від мого імені зареєстрували! І я типу сама публікую на їх ресурсі свої матеріали! Не всякі RSS-агрегатори, що стали нормою і які навпаки, дуже допомагають таким авторам як я, а так, ніби я все це сама вивісила! Будучи дуже обурена, написала адміністрації сайту наступного листа:

Читати далі…