Category: Слова

Налаштування всякі-різні

Знову експериментую із зовнішнім виглядом блогу. Бо щось тема, яка висіла в мене перший місяць існування стенд-елону, трохи почала набридати. Червоний, то може й добре, але не на кожен день. І виявилося, що плюс до всього червоний колір посилань не дуже зручний і занадто яскравий. Всякі цвєтікі-цвєточки теж мені набридли, головним чином тому, що занадто багато уваги відволікають від моїх фото та картин. Тож тут, мабуть, зіграли ревнощі митця щодо наявності на власному майданчику чужих творів мистецтва :-))

Сама створювати оформлення не вмію, тож у черговий раз полізла шукати собі вже готове і кимось написане. Тим більш, що в тирнеті їх повно – головне знайти час, щоби підібрати те, що потрібно. Можливо, я тепер більше стала розуміти, для яких цілей блог, тому простіше було визначитися із тим, яка в нього має бути ергономіка навігація, та зовнішній вигляд.

Шукала довго, але знайшла чудове оформлення – тема не перевантажена непотрібними деталями та сама як конструктор – не заглиблюючись у всякий там незрозумілий код, можна зробити величезну купу суто індивідуальних налаштувань.

А ще мені це нагадує чистий лист паперу (особливо після того, як я прибрала лого та картинку в заголовку), на якому малюєш все, що заманеться. Тож, думаю, по духу це моє :-)

P.S.: Якщо є зауваження, пропозиції, критика незручностей, просто критика – кажіть. Все без виключення буде почуте.

Upd.: Зараз подивилася на оформлення – і все одно щось не то що потрібно. Хоч і наближається до ідеалу. Ну, там подивимось – зима довга…

Мій список плагінів для WordPress

Щось мене сьогодні тягне на теми, присвячені технічним налаштуванням блога. І вирішила опублікувати список плагінів, якими користуюся для розширення базової комплектації Вордпрес. Перепробувала більше двох десятків, але залишилися на сьогодні 11 штук. Всі непотрібні, або конфліктуючі, або праціюючі не дуже, або ті з якими треба довго розбиратися я позносила, щоб не сторінки не були занадто важкі.

  1. Subscribe To Comments. Підписка на коментарі. Перше що поставила, бо це піклування про відвідувачів, яким віднині не треба заходити на сайт для перевірки, чи з’явилась відповідь на його коментар. Це обов’язково має бути на будь-якому блозі!
  2. UkrToLat. Друге що поставила, бо його вважаю другим за значенням плагіном. Дозволяє кирилічні символи в адресах записів, сторінок, категорій та тегів автоматично замінювати латинкою.
  3. Akismet. Виловлює спам, бо його справді багато. Це зворотня сторона популярності – чим краще індексують пошуковики, тим більше цікавляться спамери. Плагін непоганий, тільки буквально кілька штук спаму пропустив. Розумію, звісно, що то боротьба з наслідками, але каптчу ставити не хочу. Не люблю я їх. Читати далі…

Ізба-Чітальня

Не думала, що колись доведеться писати тут про щось, пов’язане із функціональністю блога, налаштуваннями і т.п. Але час, здається прийшов, а ще раніше прийшли друзі та знайомі, які питали та питають, як найзручніше читати мій блог. Саме тому, щоб не повторюватись та не забути важливих дрібниць, вирішила зробити окрему сторінку Читати зручно, яка присвячена тому, як можна відслідковувати нові записи блогу.

Можливо, для першого разу вийшло трохи сумбурно, але сподіваюсь матеріал буде комусь в нагоді.

Про мову… сумніваюсь

Невеличке питання. Постійні читачі блогу знають, що я спочатку вела щоденник російською, можна знайти багато записів на ній (до весни цього року, що були колись в ЖЖ). То було досить природне – вести блог рідною мовою (note: словосполучення “рідна мова” для мене означає російська). Потім, з певних причин, прийняла рішення писати українською.

Але зараз почала сумніватися – річ в тому, що звикла робити все добре, а перечитуючи минулі записи, я знаходжу граматичні помилки (з останнього: знайшла слово “щоденник” з однією “н”). Про недосконалу стилістику взагалі мовчу.

От думаю: а я не поспішила? Може краще спочатку трохи вдосконалити мову?

І ще одне питання: які помилки найчастіше Вам трапляються у моєму блозі? Якщо будете мені на них вказувати, буду тільки вдячна.

Про Гугль, Гуглотерапію, Джека Лондона та Параолімпійський рух

Здорово посміялася, прочитавши сьогодні про Гуглотерапію. Адже в топі фраз, по яких знаходять мій блог, – “сенс життя”, “як жити а не існувати”, “призначення людини” і т.п. І все через те, що колись я опублікувала в цьому блозі невеличкий запис про Джека Лондона та навела цитату: “Істинне призначення людини — жити, а не існувати”. А я ще дивувалася – ну чому? Я ж пишу про зовсім інше!

Але на першому місці серед пошукових запитів, по яких знаходять мій блог, – по параолімпіаді. Після перемоги наших футболістів на Параолімпійських іграх я написала пост, в якому щиро пораділа успіху наших, які з 74 медалями посіли 4 загальнокомандне місце, пропустивши вперед тільки Китай, Велику Британію та Сполучені Штати. І опублікувала фотографії з офіційного сайту – по одній на призера та чемпіона. Не всіх, щоправда, але це тільки тому, що інших не змогла знайти. І написала скільки медалей і в яких видах спорта вони здобуті.

І що в результаті? – Гугл виводить мій блог на перше місце (станом на сьогодні, 22 листопада, 19:00) по запиту параолімпійські чемпіони, фото параолімпійських чемпіонів і в першій десятці по запитах призери параолімпійських ігор, параолімпійці фото.

Чому в мене, в звичайному особистому щоденнику, тематика якого дуже далека від параолімпійського руху, рейтинг більше, ніж у всяких розкручених новинних сайтів чи державних установ? Чи це тому, що поважні держустанови та розкручені медіа не вважають за потрібне інформувати громадськість про людей, які завдякі своєму бажанню та волі роблять більше для країни, ніж свори (інше нематерне слово важко підібрати) політиків?

Та й не тільки про призерів. Чому в новинах обов’язково згадають про те, яку нову сукню одягла прем’єрка, ким в черговий раз незадоволений високоповажний пан президент, скільки на цей раз побитих пик у верховній раді і чому майже ніколи не кажуть про те, що Параолімпійському чемпіону 365 чи 366 днів у році потрібна стороння допомога для того, щоб просто вийти з дому?! І йому, і тисячам інших, таких як він. Чому не пишуть про те, що (за дуже невеликим виключенням) в держустанови та й (подумайте тільки!) в лікарні самостійно попасти може тільки здорова людина?! Що пандуси (така штука на сходах для людей у візках) робляться так, що там без сторонньої допомоги можна просто вбитися?!

Та мені глибоко плювати на те, скільки полягло в черговій бійці парламентаріїв, в який модний прикид одягся хтось із можновладців, але мені не все одно що дехто з моїх друзів не може банально вільно пересуватися. Просто від дому до магазину та назад. На прогулянку в парк. Навіть у лікарню!

Кулінарне :-)

Знайшла на chef.com.ua

Рецепт яблочного пирога (для мужчин понятным языком):

1. Возьмите из холодильника 10 яиц, положите на стол оставшиеся семь и
вытрите пол, в следующий раз будьте предельно внимательны.
2. Возьмите таз и разбейте об его угол яйца, вылейте их содержимое в таз.
3. Протрите стол от желтков, будьте аккуратны. Итак, у нас в тазу 5 желтков.
Читати далі…

Вітаю старих та нових читачів блогу!

От я і переїхала. Сподіваюсь, що тепер надовго :-)

Давно мріяний стенделон нарешті реалізований, і тепер буду творити тут. Основні налаштування вже здається зробила. Ох, не вірте тим, хто каже, що то все просто й легко – в процесі встановлення мені довелося вручну міняти цілі шматки якогось коду, призначення якого я досі не зовсім розумію! Але велике дяк Аvatorlу, який допоміг впоратися з проблемами, які зустрічалися на нелегкому шляху встановлення блоґу. Ще допомогло слідкування за тематичними блогами, присвяченими власне блогосфері, а як “мануал” використала підбірку статей “Як створити блог” Української блогосфери.

Буду ще потрохи продовжувати налаштування, направлені на покращення зручності читання та навігації, і це стосується, в першу чергу, наступного:

– Для тих, кому важко опанувати всі премудрості RSS, зроблю трансляцію в LiveJournal;

– Ще не дішли руки до сторінок із лінками. Вони поки що ведуть на статті в попередньому журналі Стежинка.wordpress.com;

– Є сумніви щодо оформлення – а не занадто яскраве? Що думаєте?

Конкурс блогів

Поняття “найкращий”, особливо серед приватних блогів є дуже спірним та суб’єктивним. Але я приєдналася :-)
Проголосувати за мене можна отута:

UA Webstar 2008 participant

А також, можливо, серед інших учасників знайдете багато цікавого. В переліку номінантів, що розбиті на 10 різних категорій, справді є блоги та спільноти, які хочеться читати. І не важливо, стануть вони переможцями чи ні.

Листування зі злодіями

Створюю цей пост зараз, головним чином, на пам’ять, щоб в одному відкритому місці була зібрана вся колекція питань-відповідей.

Історія почалась з того, що я дізналась, що:

1) Я начебто зареєстрована на сайті (не буду публікувати його адресу щоб не робити йому рекламу, назвемо його умовно “трёп.ком.юей), присвяченому подорожам Україною, хоча цього не робила.
2) Від імені цього юзера опубліковано три мої звіти з фотографіями. Звісно, без мого дозволу.
3) На моїх фотографіях стоять копірайти того сайту. Крім того, змінено назви звітів, а також самовільно проведена трансформація двох моїх звітів в один.
4) В профайлі користувача вказано адрес мого ЖЖ, звідки було взято, але вказано простим текстом, гіперпосилання немає
5) На сторінках, де розташовані взяті в мене статті, я спочатку не помітила жодного гіперпосилання, потім вимявилось, що воно таки є, просто його з першого разу важко помітити.

Пролиставши сайт трёп.ком.юей, я прийшла до висновку, що він скрізь наповнений матеріалами таких собі псевдо-юзерів, видимо, щоб зробити видимість популярності ресурсу.

Стосовно розміщеної інформації ще ладна, але особисто мене найбільше обурило те, що мене від мого імені зареєстрували! І я типу сама публікую на їх ресурсі свої матеріали! Не всякі RSS-агрегатори, що стали нормою і які навпаки, дуже допомагають таким авторам як я, а так, ніби я все це сама вивісила! Будучи дуже обурена, написала адміністрації сайту наступного листа:

Читати далі…