Category: Автобусні зупинки

Пам’ятник будівельникам дороги

Сьогодні я розповім Вам про зупинку. Само собою, як завжди, не про звичайну зупинку.  Але не про мозаїчну, як минулий раз.  Власне, саме скамійка, сміттярка, пару стовбів та дах від дощу нічого примітного не представляють (хоча під час дощу вони якраз привертають найбільше уваги тих, хто забув вдома парасольку). А от те, що знаходиться поряд…

Але по порядку. Зупинка називається Верхній Місхор, розташована вона на Севастопольському шосе, так званій Верхній дорозі. Є ще вища – Траса, яка взагалі-то насправді Південнобережне шосе. Так вже склалося. Тут її кличуть Верхньою, хоч насправді найвищою серед доріг, що йдуть вздовж Південного берегу Криму, вона стане тільки після Алупки, коли перетне шосе та спрямує шлях подорожуючих нею ближче до гір, іноді підходячи до скельних обривів Головної гряди.

Читати далі…

Сосняк. Зупинка

По дорозі в Ялту, коли далеко позаду залишився Ангарський перевал, Алушта, Партеніт і купа південнобережних селищ, або просто повертаючись з відвідань Нікітського саду, з вікна автобуса або тролейбуса можна побачити одну з мозаїчних автобусних зупинок.

Вона набагато цікавіша, аніж попередня “Ботанічна”, що позначає селище Нікіту, але, на жаль, занедбана та постраждала від вандалізму.

Є продовженням стіни та одночасно немов підпираючи схил, вона оберігає людей від дощу та вітру, дозволяє дочекатися потрібного транспорту. Його тут багато: Південнобережне шосе як-ніяк.

Читати далі…

Автобусна зупинка в Гончарному

Село Гончарне (колишнє Варнутка) знаходиться в Севастопольському районі, на лівому березі Сухої річки. По колишній назві села долина, де воно знаходиться відповідно Варнутська. Саме на в’їзді в це село колись знаходився пост, в якому перевіряли всіх, хто хотів поїхати у Севастополь. Так, Севастополь був тоді закритим містом. Пускали тільки за попередньо замовленим дозволом.

На фото – автобусна зупинка на трасі Ялта-Севастополь, зі сторони напрямку на Севастополь.  Доречі, з іншого боку теж доволі симпатична зупинка (що буває рідко, зазвичай таку оздоблену ставлять тільки з однієї сторони дороги), але про неї іншим разом.

Читати далі…

Автобусна зупинка в Резервному

Село Резервне Севастопольської міськради мені подобається з декількох причин. Головна причина – це те, що звідси дуже зручний шлях на Аязьму, і далі від неї на пляж Інжирку, заповідні сосни Станкевича, Кучук-Мускомський ( або ще називають Калафатлар) ісар. Можна йти і по верху, обійшовши весь мис Айя. Або прямувати зовсім в іншу сторону – в Балаклаву, насолоджуючись по дорозі надзвичайної краси схилами та пляжами.

Ще одна, вже маленька причина – це сама автобусна зупинка. Місцезнаходження – траса Ялта-Севастополь, зі сторони руху на Севастополь.

Олені, викладені мозаїкою.  Чудова робота і в чудовому стані.  Підійшла, щоби роздивитися її уважно – зупинка доглядається, видно ознаки ремонту та реставрації зображення. Ще, як неважко помітити, вона не обліплена численними паперовими оголошеннями. Враження трохи псує наявність сміття поряд.

Але в цілому мені дуже подобаються такі речі. Ось воно – мистецтво в маси!