Опубліковане в категорії Фортеці
Фортеця Фуна
Поблизу Південної Демерджи, дуже близько від «Долини привідів», є цікаві руїни фортеці Фуна (перекладається — Димна). Найсхідніша цитадель князівства Феодоро, побудована ймовірно в ХІІІ ст. У залишках фортеці чітко прослідковуються контури замку та руїни християнського храму, а також господарські прибудови. Про існування цієї фортеці було відомо вченим, але відкопали її порівняно недавно — у 80-ті роки минулого століття.
Фуна була східним оплотом князівства Феодоро. Вважають, що тут знаходився центр однієї з кримських єпархій Константинопольського патріархату.
Чобан-Куле. Пастухи тут — тільки в назві
По-перше, кілька слів від адміна. Щаслива вам презентувати перший гостьовий пост на “Кримській стежинці” та його автора – Ніка. І хоча він, як справжній патріот своєї малої батьківщини, найбільше приділяє уваги Західній Україні, в чому можна переконатися, гортаючи його віртуальний записник, занурюючись у світ храмів, палаців та інших пам’яток, що немов обгорнуті-одягнені у враження та уважні спостереження автора. Але замовкаю. І надаю слово йому.
Пляжі, юрби машин, мільярди палаток й мільйони «Скіфів», парасольок й матраців, а ще більше тіл людських, розкиданих по пляжу… Не жахом й трилером, а відпочинком стало місце Чобан-Куле, неподалік села Морське, Судацької міськради. І всю цю феєричну відпочинкову балагуристику вінчає давно забута башта на мисі Агіра. Чобан-Куле їй назва, що значить «пастуша башта». Появу цієї споруди пов’язують ще з готами й візантійцями.
На Хачла-Каяси
Автор: Ольга Пернацька. Категорія: Вершини, Фортеці, Шляхи , Вересень 14, 2009
Хачла-Каяси – це скеля-останець, що знаходиться між Гаспрою та Ореандою, прямо біля старої дороги Ялта-Севастополь, у лінійного будиночка.
Алімушка (її називають і так) – примітна скеля, яку полюбляють альпіністи. Вона невисока, але дуже зручна для тренування.
Залишки історії
Автор: Ольга Пернацька. Категорія: Фортеці , Серпень 30, 2009
Крим завойовувало багато народів. Хтось залишився, а сліди інших є тільки в книгах істориків та мандрівників. Хочеться спитати – а як же будинки, фортеці? – Щось має бути? Так, воно і є. На узбережжі будувалось багато укріплень – і щоб охороняти перевали, і біля зручних бухт-гаваней, і для контролю за найближчими пагорбами. Тільки на Південному березі кілька десятків. Хоча хто зна, може й більше.
Але кожен наступний народ знищував надбання попереднього, і висмоктував всі сили з півострова. Чи будемо ми такими самими, що знищують та кидають напризволяще історичні пам’ятки? Чи залишимо після себе трохи більше про попередні поселення, аніж писемні згадки, що там-то і тут-во стояв храм, фортеця, місто etc.?
P.S.: На фото – те, що залишилось від більшості Південнобережних укріплень-ісарів, в данному випадку – Рускофіль-кале, що на мисі Мартьян.
Гелін-Кая. Загублений у часі
Автор: Ольга Пернацька. Категорія: Каляки-маляки, Фортеці , Липень 27, 2009
Гелін-Кая, або Кизил-Таш – середньовічне укріплення, що розташоване недалеко від Ялти, у селищі Краснокам’янка. Невідомо, чи це стара назва, а теперешнє перекладається з кримськотатарської як Червоний камінь, через розташування на мальовничій, відокремленій від сусідніх хребтів скелі.
Можливо, в когось виникне асоціяція із знаменитим вином, і він не помилиться: так, саме в цьому місці росте виноград, з якого виробляють Мускат білий червоного каменю – солодке південнобережне вино, що отримало купу нагород, вино, що має неповторний смак та букет.
Стіни Сандик-Кая
Автор: Ольга Пернацька. Категорія: Фортеці , Березень 15, 2009
Знаходиться неподалік села Поляна Бахчисарайського району. На вершині гори знаходиться середньовічна фортеця (доречі, вона таки попала у славнозвісний список тих, що не підлягають приватизації).
І сама фортеця досить цікава, і краєвиди з неї чудові – кажуть що можна побачити навіть Чатирдаг. Коли там були (22 лютого) віддалені гори були закриті хмарами. Втім, красою навколишніх місць це не завадило насолодитись, бо з цієї вершини можна побачити і Байдарську, і Бельбекську долини
Ця гора і ці місця заслуговують окремої докладної розповіді і вона обов’язково буде, а поки – одне фото, на якому можна побачити зовнішні оборонні стіни.
P.S.: Здається блог доріс до того, що пора заводити власну рамочку для фотографій. Вчора та сьогодні активно експериментувала, намагаючись зробити щось пристойне. Результат можете бачити вище. Також велике дяк Сергію за допомогу у боротьбі з Фотошопом, і все – для нелегкої справи автоматизації процесу створення таких рамочок :-)
Чоргуньська вежа
Автор: Ольга Пернацька. Категорія: Фортеці , Січень 29, 2009
Знаходиться в селі Черноріччя (колишній Нижній Чоргунь), це Севастопольська міська рада.Якщо хтось був у Тернівці (поряд із Мангупом, Ескі-Керменом, Шулданом, Челтер-Мармара) – то це зовсім недалеко. Вже багато разів була в тих печерних містах, а в минулому році і знайомих, і друзів (Льолік, привіт ,-)) туди возила, але не здогадувалася, що поряд є справжня середньовічна вежа. А в минулу неділю мені показали, і я цьому дуже рада!
Дата зведення – XVI-XVII ст.Висота – приблизно 12 метрів, стіни 1,5 метри завтовшки. В плані 12-гранна, вхід зараз замурований (мабуть, для безпеки туристів).
Учан-Су-Ісар
Автор: Ольга Пернацька. Категорія: Фортеці , Січень 8, 2009
В якості заглавної картинки для цієї невеличкої віртуальної екскурсії – моя робота, виконана в техніці пастелі. Зображена на ній, ясна річ, скеля з укріпленням Учан-Су-Ісар, про яке й далі буде йти мова.
Взагалі пишуть (наприклад В.Авінда у своїй “Ай-Петрі…”, що різноманітних фортець і укріплень на Південному березі Криму існувало більше 70. З них більш-менш збереглося біля 40 (саме така кількість у путівнику А. Іванова, присвяченому замкам та фортецям ПБК) – всі на будь-який смак та бажання до них добиратися. Саме так, щоб дістатися більшості з них, треба докласти чималих зусиль – або важкий підйом пішки, або довгий пошук, або небезпека бути зжертими злими собаками та охоронцями :-)
Рік почався непогано
Автор: Ольга Пернацька. Категорія: Водоспади, Фортеці , Січень 1, 2009
А непогано він почався тому, що я сьогодні, поки дехто спав весь ранок і день після бурного святкування (а я от вночі спала – ну нема в мене звички об’їдатися вночі та дивитися телевізор з попсовими концертами), я пішла на Учан-Су. Ось він, зимово-ледопадний (і це тільки верхня частина його 98-ми метрів):
На жаль, якість фото могло бути краще, але тут цікаво що: зроблено воно не просто з якогось там пагорба, а з ісара! Цей так і називається – Учан-Су-ісар. Одна зі справжніх фортець Південнобережжя. На жаль, залишилось від неї небагато, але що є то є. Далі фото однієї зі стін ісара. Читати далі »
Древняя Крепость. Часть 3. Кыз-Куле
Автор: Ольга Пернацька. Категорія: Фортеці , Жовтень 8, 2007
Спустившись с Северного дозорного комплекса, мы отправились к Кыз-Куле – укреплению к западу от Эски, на плато мыса Топшан.
Мы штурмовали это укрепление с восточной стороны мыса, забрались только благодаря тому, что Читати далі »
