Category: Цивілізація

Коли за вікном дощ…

можна, наприклад, подивитися що нафоткав раніше. От вчора пощастило заскочити в Нікітський сад на пару годин. Застала відцвітаючі тюльпани. А ще починають цвісти іриси. Іриси дуже сподобалися, і вони будуть ще довго, бо багато кущів із самими бутонами.

Але це якось згодом поїду подивлюсь у всій красі. А поки що я під звуки зливи, грім та блискавки пью гарячий нікітській чай “№11”, та мрію й чекаю. Чекаю поки дощ закінчиться, і це буде обов’язково. І тоді заспівають птахи…

Є вітру трохи

сьогодні. Він пронизує, уносить геть тепло, яке щедро дарує квітневе сонце. Це видно по усіх деревах, що відсвічують променями та одночасно гнуться  та дрижать.  Це видно і по морю, яке  з усіх смотрових площадок Харакського парку виглядає однаково суворим і однаково не запрошує до себе ближче.

Нічого, скоро буде зовсім тепло.  А зараз, прямо в ці дні, цвітуть деревовидні півонії.

Читати далі…

Маєток Харакс

Колишній маєток Харакс великого князя Георгія Михайловича Романова.

Архітектор – Микола Краснов.

Квітневі замальовки

Синьо-зелені кольори. Дуже багаті у нас в Криму і дуже складні. Зелений колір взагалі вважаю найскладнішим з усіх, бо має тисячі відтінків, може бути холодним та теплим.

Може хто не знає – в теорії кольорів є поняття про теплі і холодні кольори. До теплих відносять червоний, жовтий, а до холодних – синій, фіолетовий. А от зелений може бути і холодним і теплим. Наприклад, бірюза глибин чистого прозорого моря мису Ай-Тодор, що на першій фотографії – це холодний колір, а от вже молоде листя на кущах, освітлене промінями сонця,  що на наступній фотографії, із залишками 2000-літнього СПА-салону – давньоримських Харакських терм, – вже теплий колір.

Читати далі…

Автобусна зупинка в Гончарному

Село Гончарне (колишнє Варнутка) знаходиться в Севастопольському районі, на лівому березі Сухої річки. По колишній назві села долина, де воно знаходиться відповідно Варнутська. Саме на в’їзді в це село колись знаходився пост, в якому перевіряли всіх, хто хотів поїхати у Севастополь. Так, Севастополь був тоді закритим містом. Пускали тільки за попередньо замовленим дозволом.

На фото – автобусна зупинка на трасі Ялта-Севастополь, зі сторони напрямку на Севастополь.  Доречі, з іншого боку теж доволі симпатична зупинка (що буває рідко, зазвичай таку оздоблену ставлять тільки з однієї сторони дороги), але про неї іншим разом.

Читати далі…

Автобусна зупинка в Резервному

Село Резервне Севастопольської міськради мені подобається з декількох причин. Головна причина – це те, що звідси дуже зручний шлях на Аязьму, і далі від неї на пляж Інжирку, заповідні сосни Станкевича, Кучук-Мускомський ( або ще називають Калафатлар) ісар. Можна йти і по верху, обійшовши весь мис Айя. Або прямувати зовсім в іншу сторону – в Балаклаву, насолоджуючись по дорозі надзвичайної краси схилами та пляжами.

Ще одна, вже маленька причина – це сама автобусна зупинка. Місцезнаходження – траса Ялта-Севастополь, зі сторони руху на Севастополь.

Олені, викладені мозаїкою.  Чудова робота і в чудовому стані.  Підійшла, щоби роздивитися її уважно – зупинка доглядається, видно ознаки ремонту та реставрації зображення. Ще, як неважко помітити, вона не обліплена численними паперовими оголошеннями. Враження трохи псує наявність сміття поряд.

Але в цілому мені дуже подобаються такі речі. Ось воно – мистецтво в маси!

Стіни Сандик-Кая

Знаходиться неподалік села Поляна Бахчисарайського району. На вершині гори знаходиться середньовічна фортеця (доречі, вона таки попала у славнозвісний список тих, що не підлягають приватизації).

І сама фортеця досить цікава, і краєвиди з неї чудові – кажуть що можна побачити навіть Чатирдаг. Коли там були (22 лютого) віддалені гори були закриті хмарами. Втім, красою навколишніх місць це не завадило насолодитись, бо з цієї вершини можна побачити і Байдарську, і Бельбекську долини

Ця гора і ці місця заслуговують окремої докладної розповіді і вона обов’язково буде, а поки – одне фото, на якому можна побачити зовнішні оборонні стіни.

P.S.: Здається блог доріс до того, що пора заводити власну рамочку для фотографій. Вчора та сьогодні активно експериментувала, намагаючись зробити щось пристойне. Результат можете бачити вище. Також велике дяк Сергію за допомогу у боротьбі з Фотошопом, і все – для нелегкої справи автоматизації процесу створення таких рамочок :-)

Скельські менгіри

Одна з найдревніших пам’яток, що створена руками людини – це мегалітичні споруди. І нам не треба їхати у Велику Британію, щоб їх побачити. Вони зовсім поряд. Крим, Севастопольська міськрада, Байдарська долина, село Родніківське. Село раніше мало назву Скеля, звідси й назва менгірів – скельські, або байдарські, за назвою долини.

Скельські менгіри

Читати далі…