Monthly Archive: Грудень 2008

З Новим роком!

Вітаю всіх, бажаю всяких цікавостей і, головне, стільки всього, щоб нудьгувати часу не було!

Різноманітних відкриттів кожного дня – щоб вони були несподіванними та приємними! Щоб кожен день був незабутнім і свіжим, немов весняна травинка, стійким, немов літня квітка, яскравим, немов осіннє листя та неповторним, немов зимова сніжинка.

А я час від часу буду тут калякати щось – або свіже враження, або напівзабутий спогад, з усіх сезонів, за будь-якої погоди. Буду калякати і фотками, і словами. А ще буде нова серія картин про Крим. А може й не тільки про Крим :-)

Фіолент, Яшмовий пляж

А в якості новорічного подарунка – ще фотки того ж самого місця.

Читати далі…

Підсумки

Хмара над Ялтою

Стало вже традицією для тих, хто веде блоги, присвячені, головним чином, всяким мандрівкам, розповідати про те, де побував, скільки протопав, що зафоткав і т.п. Думаю, теж приєднаюся до цієї традиції, але розповідати буду трохи інакше. Бо переважна більшість бачить мене віртуально, тож і підсумки будуть про мою віртуальну діяльність. Вирішила відібрати 20 найкращих дописів.

Читати далі…

А у нас в горах сніг!

І не просто сніг, дууууже багато снігу. Останні кілька днів нападало доволі. У п’ятницю ледве доповзла (через 10 хвилин зрозуміла, що тре було їхати, але було вже пізно) додому – крізь дощ, що потім перейшов у сніг. Завалилася додому у мокрій куртці та білій шапці і білими від снігу віями :-))). В суботу не хотілося взагалі вилазити – таючий крізь сніг – то насправді жахливо.

Фотку моєї улюбленої Ай-Петрі показати не можу, бо сьогодні вона знов була у хмарах, а от фотки гір над Ялтой – легко!

Баланин-Каяси, Ялтинська яйла

На фото – хребет Баланин-каяси, що спускається від Ялтинської яйли до моря. По ньому, а далі трохи західніше проходить газопровід в Ялту. Між центром фотки та її лівим краєм можна побачити майже вертикальну риску – то він і є. Недалеко від нього, а у верхній частині майже співпадаючи, проходить мальовнича (не сама по собі, а за рахунок навколишніх краєвидів) Стільська стежка – дуже старий перевал через Ялтинську яйлу, а пару кілометрів західніше ще один перевал і, відповідно, ще одна дуже стара стежка – Лапата-богаз. На фото Лапата знаходиться у лівого краю, трохи прикрита хмарою.

Висота тих гір +/- 1400 метрів над рівнем моря. І море зовсім поряд :-)

P.S.: А ще в мене вже є один справжній новорічний подарунок! Подарунок вигляд має віртуальний, але для цього були витрачені зовсім не віртуальні зусилля. Показувати поки що не буду, поки що займаюся всякими налаштуваннями – всьому свій час. А величезна дяка за це людині… а тут в мене невеличкий глюк, бо я не знаю, який з його численних блогів вказувати :-) Нехай буде Монетизація блога – я його регулярно читаю, час від часу коментую. Щоправда, цю монетизацію аж ніяк не використовую в себе, але мотаю на ус і намагаюсь зрозуміти “что такое хорошо и что такое плохо” у справі заробляння грошей через інтернет.

А далі – трохи сьогоднішніх хмар над Ялтою. Є в мне така звичка – піднімати голову і дивитися що там небо показує :-)

Читати далі…

Свірж

Свірж

Сподобався цей замок, дуже сподобалися ці місця.  Що твориться всередині нього, його стан – то жах. Але якось іншим разом фотки опублікую, не буду нікому псувати святковий настрій :-)

Христос народився!

Біда цього року зі снігом – ну ніяк не хоче падати на Ай-Петрі! :-) Тому в якості різдвяної листівки – сьогоднішній вид на безсніжну Ай-Петрі, але зі справжнім вітром (мене мало не знесло з цієї видової площадки) і невеличким штормом на морі!

Листівка з Ай-Петрі

А для тих, кому таки потрібен сніг – по спецзамовленню, нижче публікую ще одну фотку, з того самого місця, але зроблену рік тому.

Читати далі…

Відлік часу в невідомому напрямку

Нещодавно я публікувала фото годинника. Ось він:

Годинник

Один з найкращих, що бачила. В ньому справжня естетика і функціональність. На жаль, він не працює і вже давно. Це довга і сумна історія будівлі, на який він знаходиться і ще більш сумна історія руйнування не просто стін, але й цінностей – насильницьке, протиприродне, але таке стійке…

Читати далі…

Налаштування всякі-різні

Знову експериментую із зовнішнім виглядом блогу. Бо щось тема, яка висіла в мене перший місяць існування стенд-елону, трохи почала набридати. Червоний, то може й добре, але не на кожен день. І виявилося, що плюс до всього червоний колір посилань не дуже зручний і занадто яскравий. Всякі цвєтікі-цвєточки теж мені набридли, головним чином тому, що занадто багато уваги відволікають від моїх фото та картин. Тож тут, мабуть, зіграли ревнощі митця щодо наявності на власному майданчику чужих творів мистецтва :-))

Сама створювати оформлення не вмію, тож у черговий раз полізла шукати собі вже готове і кимось написане. Тим більш, що в тирнеті їх повно – головне знайти час, щоби підібрати те, що потрібно. Можливо, я тепер більше стала розуміти, для яких цілей блог, тому простіше було визначитися із тим, яка в нього має бути ергономіка навігація, та зовнішній вигляд.

Шукала довго, але знайшла чудове оформлення – тема не перевантажена непотрібними деталями та сама як конструктор – не заглиблюючись у всякий там незрозумілий код, можна зробити величезну купу суто індивідуальних налаштувань.

А ще мені це нагадує чистий лист паперу (особливо після того, як я прибрала лого та картинку в заголовку), на якому малюєш все, що заманеться. Тож, думаю, по духу це моє :-)

P.S.: Якщо є зауваження, пропозиції, критика незручностей, просто критика – кажіть. Все без виключення буде почуте.

Upd.: Зараз подивилася на оформлення – і все одно щось не то що потрібно. Хоч і наближається до ідеалу. Ну, там подивимось – зима довга…

Ай-Петрі. Чотири сезони однієї гори

Що вже казати – в нашому житті купа негараздів. І чим далі, тим, здається, вони все більш негараздіші :-))

Але така я людина, що стараюся завжди знаходити у всьому навколо позитив, причому кожен день. От, наприклад йду на роботу. Можна і їхати (в нас є робочий автобус), але ті самі півгодини стараюся вранці прогулятися, подихати свіжим повітрям. Спостерігати як змінюється погода, сезони. І фоткаю це. От і набралось вже трохи фоток Ай-Петрі, що зняті з одного й того самого місця, по дорозі на работу або з роботи.

Почнемо, мабуть, з весни. Представляю першу фотку – березнева Ай-Петрі. Цвіте мигдаль, а в горах сніг майже зійшов:

19.03.2007

19.03.2007

Читати далі…

Подорожі всякі-різні :-)

Час від часу цей блог перестає на тиждень-два оновлюватися, як раз нещодавно та і було. Але пов’язано це не з тим, що я хочу його закинути, а з більш приємними речами – подорожуванням. І що ще приємніше – після тих подорожей з’являються нові враження, підкріплені фотками, якими хочеться ділитися.

Белз, річка Солокія

В один з останніх днів листопада пощастило (і за це я неймовірно вдячна [info]rbrechko) з’їздити в маленьке містечко Белз, що у Львівській області, зовсім поряд із кордоном, і в Жовкву. Побачене мене вразило, але, мабуть, поки не буду публікувати докладних фотозвітів, бо є люди, яким вдається краще передати дух тих місць. Нехай в мене буди поки що одна фотка. Така собі мініпізанська вежа над річкою Солокією.

А може й не одна фотка… Викладу-ка я ще одну, але зовсім малесеньку. Але то не з Белза і не з Жовкви. Мені дуже сподобався ось цей годинник:

Годинник

Цікаво, багато хто зможе сказати де він знаходиться? Відгадку та багато фоток до неї опублікую в одному з наступних постів. Бо то справді варто бачити та знати!