Monthly Archive: Січень 2009

Чоргуньська вежа

Чоргуньська вежа

Знаходиться в селі Черноріччя (колишній Нижній Чоргунь), це Севастопольська міська рада.Якщо хтось був у Тернівці (поряд із Мангупом, Ескі-Керменом, Шулданом, Челтер-Мармара) – то це зовсім недалеко. Вже багато разів була в тих печерних містах, а в минулому році і знайомих, і друзів (Льолік, привіт ,-)) туди возила, але не здогадувалася, що поряд є справжня середньовічна вежа. А в минулу неділю мені показали, і я цьому дуже рада!

Дата зведення – XVI-XVII ст.Висота – приблизно 12 метрів, стіни 1,5 метри завтовшки. В плані 12-гранна, вхід зараз замурований (мабуть, для безпеки туристів).

Древня дорога

Думаю, дане зображення буде непоганою ілюстрацією для вірша Льва Фірсова “Старые дороги”, який публікувала трохи раніше.

Крим. Древня дорога

Знаходиться недалеко від Мінестерського та Чорноріченського каньйону. Дехто вважає, що то стара римська дорога, з характерними крепідами, а є і протилежна думка – що ніяких римських доріг тут не може бути, максимум – то готська.  Як на мене, і те, і те непогано – чудово так іти-гуляти по дорозі, усвідомлюючи що їй сотні років.

Гуляла в неділю, разом із купою народу – всього 18 чоловік. Взагалі-то не люблю натовпів, але в данному випадку було непогано, бо є стара істина: “хочеш побути наодинці – йди в натовп. І нікому до тебе діла не буде” :-)

Севастопольське шосе

Недалеко від перевалу Шайтан-Мердвень. Стара дорога Ялта – Севастополь.

Севастопольське шосе, пастель

Пастель на папері

Досить багато картин я написала, і продовжую це робити знов і знов. Але чомусь кожного разу, коли встаю за станок мольберт, мені здається що це ніби вперше, ніби всіх тих картин, що були раніше, не існує, мій досвід нічого не значить. І завжди цікаво що з того вийде.

Не знаю, добре це чи погано, але таке відчуття є.

Стара севастопольська дорога

Любителям доріг присвячується. Дивна й цікава ця дорога – то спускається нижче, то піднімається і проходить прямо поряд зі скелями Головної гряди Кримських гір.  Спускається та піднімається серпантином, лагідно оминає скелі, йде повз селища. А мені ця дорога близька ще тому, що будинок, де я живу ось вже 28 років, знаходится на цій довжелезній вулиці-дорозі. Так, це на фото дорога як справжнє горне шосе – під скелями. А в інших місцях – воно як звичайна вулиця, особливість якої що пролягає паралельно морю. Місцями під назвою “верхня” дорога – між “нижньою” дорогою (Алумкинським шосе) і трасою  (Південнобережним шосе), а місцями під назвою “стара” дорога, за Алупкою піднімаючись вище траси до гір.

Стара севастопольська дорога

Дороги… Добре коли вони є. І добре коли відчуваєш в собі силу навіть за їх відсутності прокласти свій шлях.

Я відчуваю свій. І з радістю дивлюся у своє майбутнє, бо знаю куди мені йти. По дорозі трапляються різні пригоди, знайомишся із різними людьми. І то великий здобуток. І хоч іноді важко полишати одне місце, треба йти далі. Важко полишати свої колишні бажання, пристрасті, та без них легше йти.

Я знаю куди мені йти, і я буду це робити. Крізь дощ і сніг, вітер та спеку.

Пам’ятник натуристу

Раніше не знала де він знаходиться. А тепер знаю! – в селищі Форос Великої Ялти. На пляжі санаторію “Форос” – одного з найбільших на узбережжі, в якому, до того ж є один з найкращих парків. Скульптура досить непогана, добре вписується в пейзаж. Але стан її бажає кращого: роз’їдає іржа і немає однієї руки.

Форос

Що таке натуризм? Це напрямок, течія, яка

Читати далі…

Мердвен-Кая. Зимовий вітер

Певно, багато хто чув про перевал у Кримських горах під назвою Шайтан-мердвень (у перекладі із кримськотатарської – чортові сходи).  Дехто навіть ходив ним, але, мабуть, не так, як Пушкін, “дєржась за хвост татарских лошадєй” :-)

Сам перевал – це кулуар між двох скель, і найвищу, західну скелю Мердвен-Кая публікую зараз на кількох фотографіях.

Мердвен-Каяси

Погодка була сьогодні (точніше, вже вчора) далеко не літня – вітер, сніг чи то з дощем, чи то з крупою. Під скелями того не відчувалося (вітру), але піднявши голову можна було побачити клаптики хмар, що із шаленою швидкістю перевалювали через гору.  На стежці перевалу теж було відносно тихо, але тільки-то вийшли на плато, мало не знесло. Само собою далі йти яйлою не стали – є багато інших, не менш мальовничих доріг.

Читати далі…

Джерело на Курчатовській стежці

Так-так, той самий Курчатов. Коли він жив або відпочивав у Криму, то робив щоденні сходження на скелю Ай-Нікола, що над селищем Ореанда. Казав, що багатьом своїм відкриттям та працездатності він зобов’язаний саме цим щоденним прогулянкам.

Джерело на Курчатовській стежці

Зимові контрасти

Царська стежина. Ця ділянка стежки проходить під Стройгородком (частина Гаспри), приваблива там, що звідти можна побачити як море з панорамою Ялти, так і мальовничі скелі, як отут, на фото.

Царська стежина

Так там було вчора, близько 9-ї години ранку.

Дороги

Вашій увазі пропоную сонет знаменитого дослідника кримських середньовічних фортець, поета та художника  Льва Васильовича Фірсова.

“Старые дороги”

Как много их! Куда они ведут?
Где их конец, в каких местах начало?
Следы дорог увидишь там и тут-
В тени лесов, в долинах и на скалах.

И щебня слой и жухлая трава
Покрыла с верхом старую канаву,
Но разглядишь приметные едва
Две колеи и поворот направо.

Найдешь остатки битого добра-
Остатки чаш, горшков, клейменных ручек:
Вот здесь двуколка грека-гончара
Скатилась вниз по каменистой круче.

Остались всюду древние пути
И лишь людей ушедших не найти.

Лапата-богаз

На фото – Лапата-богаз, древній перевал через Ялтинську яйлу, висота – близько 1400 метрів над рівнем моря. Якщо придивитися, то видно укріплену стінами частину стежки.