Monthly Archive: Березень 2009

Автобусна зупинка в Гончарному

Село Гончарне (колишнє Варнутка) знаходиться в Севастопольському районі, на лівому березі Сухої річки. По колишній назві села долина, де воно знаходиться відповідно Варнутська. Саме на в’їзді в це село колись знаходився пост, в якому перевіряли всіх, хто хотів поїхати у Севастополь. Так, Севастополь був тоді закритим містом. Пускали тільки за попередньо замовленим дозволом.

На фото – автобусна зупинка на трасі Ялта-Севастополь, зі сторони напрямку на Севастополь.  Доречі, з іншого боку теж доволі симпатична зупинка (що буває рідко, зазвичай таку оздоблену ставлять тільки з однієї сторони дороги), але про неї іншим разом.

Читати далі…

Про любов

Час від часу буваю на одному новинному ресурсі – Інфопорні. Попри назву, нічого спільного із порнографією він не має, а поpнo – всього лише абревіатура слів прискіпливий огляд роботи народних обранців. Ресурс має досить цікавий формат в плані інформаційного наповнення. Можна знайти різні речі – від повідомлень з поля бою про результати судових засідань, критики (так, переважно критика, і виправдана, і, м’яко кажучи, не дуже) управління нашою державою в цілому та окремих її інститутів та працівників, до фоторепортів про змагання повітроплавців від Блеки.

Якось риючись в архівах, я знайшла справжній скарб. Слова про любов Джебрана Халіля Джебрана. Далі текст скопіпастено, фото квітів аличі – мої.

Коли любов кликатиме вас – йдіть за нею, хоча шляхи її важкі та круті.

Коли її крила обіймуть вас – не вчиняйте їй спротиву, хоча меч, прихований в її крилах, може поранити вас. І коли вона говорить з вами – вірте їй, хоча її голос може зруйнувати ваші мрії, як північний вітер перетворює сади в пустелю.
Читати далі…

Південні схили Бабугану

Місця над Партенітом та Запрудним. Крайня гора зліва – один з півторатисячників Криму Зейтін-Кош (1537 м), а ближче до краю знаходиться менша гора – Хабан-Хир (1413 м). На фото добре видно, як добре порослі кримською сосною схили переходять у безлісну яйлу – спадок кількасотрічної експлуатації людиною природних ресурсів.

Жовтень 2008.

Осіннє

Плоди фізалісу. Фото зроблено під час жовтневого сходження на Роман-Кош.

На смак мені він не дуже подобається, але нічого – їсти можна.  Та коли бачила невеличку полянку, то про те, що його можна набрати думала в останню чергу. Вони мене причарували тим, що були немов червоно-помаранчові ліхтарики.

Середина березня :-)

Мигдаль на південному березі цвіте, скоро буде й алича, а от гори знов снігом завалило.

Кілька днів йшли дощі (в горах в той самий час само собою – сніг :-)), тож сьогодні зранку Ай-Петрі знов, як і взимку, можна побачити білосніжну Ай-Петрі.

Не скоро на яйли можна буде вибиратися.  Але мене зараз жаба і не сильно душить, бо трохи хвора і всеодно в гори не полізу :-(

Автобусна зупинка в Резервному

Село Резервне Севастопольської міськради мені подобається з декількох причин. Головна причина – це те, що звідси дуже зручний шлях на Аязьму, і далі від неї на пляж Інжирку, заповідні сосни Станкевича, Кучук-Мускомський ( або ще називають Калафатлар) ісар. Можна йти і по верху, обійшовши весь мис Айя. Або прямувати зовсім в іншу сторону – в Балаклаву, насолоджуючись по дорозі надзвичайної краси схилами та пляжами.

Ще одна, вже маленька причина – це сама автобусна зупинка. Місцезнаходження – траса Ялта-Севастополь, зі сторони руху на Севастополь.

Олені, викладені мозаїкою.  Чудова робота і в чудовому стані.  Підійшла, щоби роздивитися її уважно – зупинка доглядається, видно ознаки ремонту та реставрації зображення. Ще, як неважко помітити, вона не обліплена численними паперовими оголошеннями. Враження трохи псує наявність сміття поряд.

Але в цілому мені дуже подобаються такі речі. Ось воно – мистецтво в маси!

Стіни Сандик-Кая

Знаходиться неподалік села Поляна Бахчисарайського району. На вершині гори знаходиться середньовічна фортеця (доречі, вона таки попала у славнозвісний список тих, що не підлягають приватизації).

І сама фортеця досить цікава, і краєвиди з неї чудові – кажуть що можна побачити навіть Чатирдаг. Коли там були (22 лютого) віддалені гори були закриті хмарами. Втім, красою навколишніх місць це не завадило насолодитись, бо з цієї вершини можна побачити і Байдарську, і Бельбекську долини

Ця гора і ці місця заслуговують окремої докладної розповіді і вона обов’язково буде, а поки – одне фото, на якому можна побачити зовнішні оборонні стіни.

P.S.: Здається блог доріс до того, що пора заводити власну рамочку для фотографій. Вчора та сьогодні активно експериментувала, намагаючись зробити щось пристойне. Результат можете бачити вище. Також велике дяк Сергію за допомогу у боротьбі з Фотошопом, і все – для нелегкої справи автоматизації процесу створення таких рамочок :-)

Скельські менгіри

Одна з найдревніших пам’яток, що створена руками людини – це мегалітичні споруди. І нам не треба їхати у Велику Британію, щоб їх побачити. Вони зовсім поряд. Крим, Севастопольська міськрада, Байдарська долина, село Родніківське. Село раніше мало назву Скеля, звідси й назва менгірів – скельські, або байдарські, за назвою долини.

Скельські менгіри

Читати далі…