Monthly Archive: Липень 2009

Немов два метелики

На додаток до 3-х етюдів, ще один, із сірійською розою:

Дві штуки. В полудень, у спеку квітки прикриваються, захищаючить від гарячого повітря. Щоб ближче до вечора та вранці знов розпустити своє святкове вбрання.

Гелін-Кая. Загублений у часі

Гелін-Кая, або Кизил-Таш – середньовічне укріплення, що розташоване недалеко від Ялти, у селищі Краснокам’янка. Невідомо, чи це стара назва, а теперешнє перекладається з кримськотатарської як Червоний камінь, через розташування на мальовничій, відокремленій від сусідніх хребтів скелі.

Можливо, в когось виникне асоціяція із знаменитим вином, і він не помилиться: так, саме в цьому місці росте виноград, з якого виробляють Мускат білий червоного каменю – солодке південнобережне вино, що отримало купу нагород, вино, що має неповторний смак та букет.

Читати далі…

Сірійська троянда

Взагалі-то правильна назва – це гібіскус сірійський, але в нас її інакше ніж сірійською розою не називають :-)

Чудово росте, крисиво цвіте (буває білого, темно-рожевого, бузкового та перехідних між ними кольорів) і тому її садять всюди на Південному березі. І в мене на квітнику теж є. Зараз період найпишнішого цвітіння, і тому не витримала і в неділю рано-вранці прямо особливо не вставаючи з ліжка, зробила три етюди.

№1.

Ця найбільш класична. Білі квіти на білому папері, кольори – наближені до реальності, і взагалі, “як вчили в школі”.

Читати далі…

Мандрівник Евлія Челебі

Цією публікацією починаю новий розділ на Кримській стежинці – “Література”.  Буду тут публікувати невеличкі огляди книжок, путівників, карт та іншої друкованої продукції, якою користуюсь, яку читаю, проглядаю. Це будуть і новинки книжкового ринку, і старі добрі затерті паперові друзі.

І відкрити рубрику вирішила чудовою книгою легендарного турецького мандрівника  XVII століття Евлії Челебі. Тоді не було сайтів і блогів, які ведуть більшість із сучасних мандрівників, але бажання поділитися з іншими та запам’ятати було таким сильним, що він вів звичайний паперовий щоденник, в якому залишав нотатки про побачене.

Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области. (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века). – Изд. 2-е, исправленное и дополненное. – Симферополь: издательство “ДОЛЯ”, 2008. – 272 с., ил.

Читати далі…

В одній з бухт Меганома

Пастельний етюд. Роблено в неділю, сидячи на березі моря в одній з бухт Меганома, – десь на самому півдні мису, де не ловить мобільний зв’язок і де панує абсолютний спокій. Там хочеться жити, та дехто так і робить, зупиняючись із палатками на кілька днів, тижнів, а іноді навіть на все літо.  Бо Меганом манить до себе, і тих, хто хоч раз там побував, манить туди знов і знов. Подалі від цивілізації і ближче до найчистішого на світі моря та найкращих природних галькових пляжів.

Папір, пастель, 22 х 31 см.

На Меганомі

Кажуть, що це місце з особливою енергетикою. Можливо, це правда, бо коли хоч раз побував там, тягне знову. Посидіти на березі моря, піднятися на мис, роздивитися гірські масиви головної гряди, мальовничі скелі. І видимі, і ті що потонули в літній димці: Ай-Петрі, Бабуган, Нікітський хребет, Аюдаг, Караул-Оба – скільки їх там? Вони то випливають з марева, то знов ховаються у спектотному липневому повітрі…

Місячна ніч

Ні, не на Дніпрі, як на картині Куїнджі.

Хоча хто зна – може і є невідомий мені шедевр цього живописця про Чорне море. Цілком ймовірно, бо він жив у Криму, навчався у Айвазовського. І мені хочеться вірити, що те унікальне відчуття кольору – завдяки рокам, проведеним у Тавриці, де в будь-яку пору року природа дарує очам насолоду кольорового розмаїття, тисячі відтінків усіх можливих кольорів.

Cпівпраця з держструктурами

Співпрацюю з Республіканським комітетом лісового та мисливського господарства АР Крим, тепер добрий шмат моїх фотографій є в них на офіційному сайті:

Стежка Боткінська+Штангеєвська (“Екологічне кільце”)

Стежка “Кореїзька” (Місхорська)

Стежка “Чортові сходи” (Шайтан-Мердвен)

Срібна альтанка

Скеля Шишко

Передгрозова

Із самого ранку над горами збирались хмари, протягом дня гриміло, але жодної краплі дощу так і не впало. Спека. Звичайна літня спека, що заганяє всіх в кімнати з кондиціонерами та на пляж ближче до моря :-)