Monthly Archive: Серпень 2009

BlogDay 2009

Блогосфера не була би слогосферою, якби не видумала для себе професійне свято :-) Останній день календарного літа (саме календарного, бо у нас в Криму ще як мінімум місяць-два буде тепле море та хороша погода) був обраний не випадково. Цифри 3108 можуть нагадати за своїм начертанням слово Blog.

Церез те, що “Кримська стежинка” ведеться переважно у  блог-форматі, то вважаю це свято своїм також і з задоволенням долучаюсь до традиційного в цей день флеш-мобу.  Суть його в тому, що обираються 5 блогів (з тих, що читаєш давно, або навіть дізнався нещодавно) та про них розвопідаєш читачам. Скажу відверто – обрати мені було складно. Дууууже складно. Бо хочеться розповісти не про 5, а про 20 цікавих блогів, їх авторів, про інформацію, яку там отримую.

Але правила є правила – треба тільки п’ять.

1. Ленкина нетленка – Фотографічні та просто буденні нотатки жительки міста Саки. Дуже приємний та життєрадісний блог, неможливо довго сумувати, коли його читаєш! Хто зна, може це спеціально і не просто так, бо авторка – професійний педагог.

2. Крымский блог –  Невеликі статті кримського журналістов  про цікавинки півострова. Розповіді про культурну спадщину межуються із замітками про політичні реалії. Недолік блогу – погана навігація.

3. Крым на Перекоп.инфо – Ще один, практично сайт (але всі атрибуту блогу – регулярне оновлення та підписка він має, нові статті додаються саме в такому форматі) про Крим.

4. (– видалено –)

5. Muzyka sniv – Дуже серйозно, культурологічно та філосовськи (але не без гумору). Особливо якщо стосується української (і не тільки) спадщини. Це місце мого культурного відпочинку. Хоча дискусії там можуть бути дуже гарячими та емоційними. На щастя, його автор мені поки що все пробачає :-)

Залишки історії

Крим завойовувало багато народів. Хтось залишився, а сліди інших є тільки в книгах істориків та мандрівників. Хочеться спитати – а як же будинки, фортеці? – Щось має бути? Так, воно і є.  На узбережжі будувалось багато укріплень – і щоб охороняти перевали, і біля зручних бухт-гаваней, і для контролю за найближчими пагорбами. Тільки на Південному березі кілька десятків. Хоча хто зна, може й більше.

Але кожен наступний народ знищував надбання попереднього, і висмоктував всі сили з півострова. Чи будемо ми такими самими, що знищують та кидають напризволяще історичні пам’ятки? Чи залишимо після себе трохи більше про попередні поселення, аніж писемні згадки, що там-то і тут-во стояв храм, фортеця, місто etc.?

P.S.: На фото – те, що залишилось від більшості Південнобережних укріплень-ісарів, в данному випадку – Рускофіль-кале, що на мисі Мартьян.

Вітаю Вас із Днем незалежності України!

Так вийшло, що у нас в родині це свято відзначають кожен рік. Але з іншої причини – в мене та моєї любимої бабусі теж день народження. Тому вже 18 років користуємося всіма перевагами вихідного дня :-)

І перевагами державного свята. В 1994 році в Криму була жорстока посуха, води не було ніде: пересохли річки, струмки, навіть старі джерела (з деяких в той рік пішла вода і вони досі не можуть відновитися). А на День незалежності дали воду. Це було справжнє свято! Сьогодні, щоправда, води не було вже о 8 ранку :-(

Часто доводиться стикатися із проблемами набагато більшими і серйознішими, аніж подача води по графіку. Але попри всі негаразди я люблю країну, в якій живу.


(на фото – Варнутська долина, де знаходяться села Гончарне, Резервне Севастопольської міськради. Зроблено після прогулянки мисом Айя, в той похмурий день нарешті вийшло сонце та з’явилась веселка :-))

Цінуйте свою свободу та незалежність. І з ким би Ви не були, де б не жили – нехай в душі живе свобода.

А ще – любіть. Навіть тоді, коли це незручно, коли нема надії ні на що, коли раз за разом натикаєшся на глуху, непробивну стіну. Кохання робить нас людьми набагато більше, аніж всі здобутки цивілізації разом узяті. Воно змушує постійно розвиватись, рухатися вперед, творити.

От і “Кримська стежинка” з’явилась багато в чому завдячуючи любові. Хоча б моєї давньої любові до української мови та любові до кримської природи. Завдяки цьому я зараз в малозайнятій ніші сайтів про Крим, які зроблені державною мовою :-) І збираюсь розвивати блог-сайт далі, бо накопичилось багато інформації та фотографій, якими хочеться поділитись.

Любові Вам і щастя!

Шайтан-Мердвень – Чортові сходи

Один з найвідоміших перевалів головної гряди Кримських гір. Чортові сходи використовувалися щонайменш 2 тисячі років, а можливо, й більше – бо недалеко знайдено стоянки древньої людини.

Шайтан-Мердвень – це кримськотатарська назва, раніше перевал йменувався Скала. В назві знаходиться і пояснення, і опис – дійсно, підйом схожий на подорожування величезними сходами, із 40-ка поворотами.  Іноді здається, що то справа людських рук, але насправді будівельником Сходів є природа, а людина всього лише трохи вдосконалила. Попри руйнування, можна розгледіти де-не-де крепіди та залишки бокових стін.

Читати далі…

Мій Крим на мапах гугл

“Кримська стежинка”, здається, досягла тієї стадії, коли час заводити власну мапу з посиланнями на вже опубліковані сторінки. Бо для людини, не дуже знайомої з Кримом, буває незрозуміло та важко знайти той чи інший об’єкт, стежку, культурно-історичну цікавинку. І ще важче зорієнтуватися, що ж знаходиться поряд з вже знайомими місцями. Тому я й почала наносити все на мапу.

Для цієї справи були обрані гугл-мапи, бо мають кілька переваг: вони достатньо детальні, для їх редагування не треба мати спеціальні навички програмування, вони вільні для використання, є можливіть зробити посилання на кожній мітці.

Зараз нанесений та прив’язаний до сторінок сайту район Ялти, за кілька днів з’являться й інші.


Подивитись Кримська стежинка на мапі більшого розміру

Як користуватися: Читати далі…

Піднятись над марнотами життя

Ранок на Ялтинській яйлі, квітень 2009 р. Поблизу перевалу Стіля-богаз.

Це прямо над Ялтою, якщо підійти ближче до прірви, то можна її побачити.  З гір видно Ай-Петрі, а ще – Могабі, хребти Іограф та Кизил-Кая. Завдяки тому, що Головна гряда Кримських гір не обривається всюди однією стіною, а від неї відходять маленькі хребти-гребінці, що закінчуються в морі мисами (про один такий – Мартьян, я писала кілька днів тому), є можливість прокласти стежку на яйлу. Іноді ці стежки-перевали навіть придатні для машин. В інших місцях піднятися на плато набагато складніше, і стежки, відповідно, крутіші та обривчасті.

++ така сама фотка з підписами гір та ще одна для тих, хто  не боїться висоти.

Читати далі…

Скеля-топор

Знаходиться на Караул-Оба, екологічна стежка проходить якраз повз неї. Цікава, по-перше, своєю формою, а по-друге, тим, що прямо на ній росте сосна. Назвичайна тут, але звичайна  в цілому на узбережжі між Судаком та Веселим сосна Судацька, або Станкевича, названа за іменем вченого-відкривача.  Цей вид сосни в дикому середовищі залишився тільки тут та на мисі Айя.

Але повернемось до наших баранів камінчика. Камінь-скеля ще буде стояти довго, а от сосна, як я помітила три тижні тому, засохла. Але що поробиш – ґрунт не той.

Розташування:  Судацький район, між селищем Веселим та Новий Світ. На гугл-картах.

Мис Мартьян. Куточок дикої природи

Він справжній малютка порівняно з іншими, – найменший заповідник в Україні. Його площа складає всього лише 240 га, з яких половина – це берег, а ще половина – акваторія Чорного моря.

Мис розташований на схід від Ялти, він є продовженням хребту Нікітська яйла. Цей хребет знаймий всім, хто бував у Ялті, бо саме він піднімається на висоту більше 1400 метрів, захищаючи від вітрів ялтинський амфітеатр зі сходу та північного сходу.

Читати далі…

Нова структура рубрик на блозі

Зробила невеличке впорядкування категорій (рубрик) блогу, заодно і трохи їх розширила. Результат можна побачити праворуч у сайдбарі. На сьогодні опубліковано вже більше 300 записів, тож для легшої навігації виникла потреба зробити підкатегорії. Основні зміни торкнулись “Кримських гір” та рубрики “Цивілізація”:

КРИМСЬКІ ГОРИ

Вершини
Водоспади
Долини
Перевали
Стежки
Шляхи
Яйли

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Автобусні зупинки
Маєтки й палаци
Печерні міста
Поселення
Сади й парки
Фортеці
Храми

Можливо, буду змінювати ще щось, але правки будуть незначні. Також я з радістю приймаю всі зауваження та пропозиції

І приємного всім перегляду!

Шпалери. Краснокам’янка

Друзі та знайомі часто просять мене про фотографії, з тих що були опубліковані на сайті,  але більшого розміру, щоб можна було поставити собі як шпалери на робочий стіл. Я не претендую на велику якість зображень (бо всі фотографії зроблені компактом), але дещо цікаве знайти можна.  Сьогодні – кілька штук з позаминулого запису про середньовічне укріплення на скелі Кизил-Таш.

4:3 –  1600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х768

5:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800

4:3 –  1600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х768

5:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800

4:3 –  1600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х768

5:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800

4:3 –  1600х1200, 1280х960, 1152х864, 1024х768

5:41280х1024

8:51680х1050, 1440х900, 1280х800