Tagged: Боткінська стежка

Туманно-зимова

На фотографії – Ставрі-Кая, скеля над Ялтою. Пролітало трошечки снігу.

Ставрі-Кая

А в мене є чим похвастатися: статтю про південнобережне укріплення Учан-Су-Ісар було опубліковано на сайті “Відлуння віків“.  Це український пам’яткоохоронний ресурс, постійно оновлюється, всім раджу читати його розділ “Факти, події, коментарі” – знайдете багато цікавого і на дуже різні теми.

Зимова прогулянка

На першій фотографії – таке собі деревце із володінь Сніжної королеви. Навіть маленьки листочки залило водою та заморозило так, що стало схоже на фантастичну конструцію, якусь нереальну скульптуру.

Лід на Боткінській

Водяться такі “скульптури” на Боткінській стежці, недалеко від водоспада Нижній Яузлар.

Читати далі…

Стежки на плато

Ті, якими я ходила.
З приводу прогулки по Ставрікайській стежці вирішила намалювати в гугльмеп її, та ще кілька.

Щоб роздивитися тицніть плюсик або View Larger Map


View Стежки на плато. in a larger map

Буфілья-Дере

Від того, що пересохлий, цей струмок не робиться менш величним.

Щоб побачити ту висоту треба всього лише трошки зійти з Боткінської стежки і відсунути завіси гілок.

Верхів’я річки Явлуз

Чарівне це місце. Не розумію, як це я не була там раніше. Там є водоспади, від яких перехоплює подих. І там ростуть дерева, яким я не знаю назви. А від скель йде сила Кримських гір.

Добре, що не стала йти далі Боткінською стежкою, а повернула в каньйон річки.

Споглядала все навколо із захопленням, але і з сумом: чомусь з’явилося відчуття, що я не скоро побачу те знов. Або навіть ніколи. Здавалося б, немає логічного пояснення – від дому добиратися недовго та легко. А може, й правда не слід туди повертатися – щоб залишити чарівний спогад, про те, які красиво-небезпечні можуть бути гори й ріки.

Здається, зрозуміла. Я була там гостею. І саме в той день моя душа відкрита настільки, що Яузлар показав мені один из своїх куточків; красою скельних берегів, прозорих струмків і рідкісних рослин лікував моє серце, заспокоював мої розхитані нерви.

В той день я була бажаною гостею. Коли це станеться наступного разу? – Хіба мені вирішувати? Та нехай це станеться не скоро. Чари того місця не слід випробовувати занадто часто. Я буду чекати стільки, скільки треба.

А тим часом поїду на запрошення інших місцин Криму. Вони вже зачекалися, а я все ніяк :-)

Читати далі…

Походная летопись

Делаю эту запись исключительно в целях самолюбования и восхваления!!
Я ужасная молодец, потому что в этом году я раз в неделю выезжала в какое-нибудь интересное или красивое местечко, благо их в Крыму так много, что с такими темпами посещения мне не хватит всей жизни. Моему решительному поступку всячески мешали:
№1 – куча дел и проблем, которые я мастерски умею выдумывать;
№2 – желание поспать в единственный выходной;
№3 – лень;
№4 – сильная лень;
№5 – просто ужасных размеров лень.
Но я, как бравый солдат, героически преодолела все трудности на моем пути, особенно последние три. Нет, четыре. Хотя, что там мелочиться – пять :-)))

Год начался хорошо: ознаменован километрами, преодоленными плечом к плечу с [info]custer_effect – в горы и к морю, созерцая прородные и рукотворные чудеса. Итак,

1 января 2008 г. Набережная “Русалка, Мисхорский парк и плато Ай-Петри, – и пускай завидуют те, кто в этот ясный день отсыпался после ненормальных доз алкоголя, принятых накануне :-Ъ


Фонтан “Арзы “ на набережной Русалка

Боткинская тропа

Каждое дерево уникально. Эта сосна – одна из моих самых любимых. Растет на скале Ставри-Кая, но не на самой вершине, чуть поодаль. Впереди – море и панорама Ялты, спиной же сходятся три тропы: Боткинская, Штангеевская и Ставрикайская.

Рассказ о восхождении на Ялтинскую яйлу по Ставрикайской тропе будет в следующий раз, а сейчас – описание и немного фотографий Боткинской и Штангеевской, по которым прошлась чуть более недели назад. Начало пути – трасса, остановка “Поляна сказок”, конец – водопад Учан-Су. Читати далі…