Tagged: Меганом

В одній з бухт Меганома

Пастельний етюд. Роблено в неділю, сидячи на березі моря в одній з бухт Меганома, – десь на самому півдні мису, де не ловить мобільний зв’язок і де панує абсолютний спокій. Там хочеться жити, та дехто так і робить, зупиняючись із палатками на кілька днів, тижнів, а іноді навіть на все літо.  Бо Меганом манить до себе, і тих, хто хоч раз там побував, манить туди знов і знов. Подалі від цивілізації і ближче до найчистішого на світі моря та найкращих природних галькових пляжів.

Папір, пастель, 22 х 31 см.

На Меганомі

Кажуть, що це місце з особливою енергетикою. Можливо, це правда, бо коли хоч раз побував там, тягне знову. Посидіти на березі моря, піднятися на мис, роздивитися гірські масиви головної гряди, мальовничі скелі. І видимі, і ті що потонули в літній димці: Ай-Петрі, Бабуган, Нікітський хребет, Аюдаг, Караул-Оба – скільки їх там? Вони то випливають з марева, то знов ховаються у спектотному липневому повітрі…

Мис Меганом: залишивши цивілізацію

Мис Меганом. Південний схід Криму, Судацький район. Але він (мис) видається такою величезною спорудою, що його можна побачити не тільки з околиць Судаку, але й з Алуштинського району, і навіть з Ластівчиного гнізда, або зі скали Ай-Нікола над Ореандою, та й просто з однієї з гірських доріг-серпантинів Великої Ялти. Як раз йдуть осінні дні з їх прозорорим повітрям та відсутністю димки над морем – тож його можна добре розгледіти.

Але якщо Меганом можна побачити з багатьох місць, то це говорить і про зворотнє: з мису видно десятки кілометрів узбережжя, і, треба сказати, до цього великану прибережні місцинки повертаються своєю найкращою стороною.

Ось як тут, на першому фото – вже на підході до мису відкриваються для неквапливого споглядання судацькі бухти, Алчак та, звичайно Новий Світ. До речі, за чудові фотки я знову вдячна чарівній дівчині Алінці, що також відфотала Новий Світ з усіх можливих та неможливих сторін, та увезла із собою часточку Криму у свої Черкаси. На заваді не стали ані поїздки по дорозі зі страшними проваллями поруч, ані прогулянка по вузеньких стежках – хороброму серцю відкривається все.

А ще публікую цей пост для своєї подруги, щоб та, побачивши з далекої Москви ці фотки, згадала яке буває синє небо в Криму і скоріше видужувала!

Море та чайки тебе чекають у будь-яку пору року. Читати далі…