Tagged: Ялтинська яйла

Піднятись над марнотами життя

Ранок на Ялтинській яйлі, квітень 2009 р. Поблизу перевалу Стіля-богаз.

Це прямо над Ялтою, якщо підійти ближче до прірви, то можна її побачити.  З гір видно Ай-Петрі, а ще – Могабі, хребти Іограф та Кизил-Кая. Завдяки тому, що Головна гряда Кримських гір не обривається всюди однією стіною, а від неї відходять маленькі хребти-гребінці, що закінчуються в морі мисами (про один такий – Мартьян, я писала кілька днів тому), є можливість прокласти стежку на яйлу. Іноді ці стежки-перевали навіть придатні для машин. В інших місцях піднятися на плато набагато складніше, і стежки, відповідно, крутіші та обривчасті.

++ така сама фотка з підписами гір та ще одна для тих, хто  не боїться висоти.

Читати далі…

Дороги

Вашій увазі пропоную сонет знаменитого дослідника кримських середньовічних фортець, поета та художника  Льва Васильовича Фірсова.

“Старые дороги”

Как много их! Куда они ведут?
Где их конец, в каких местах начало?
Следы дорог увидишь там и тут-
В тени лесов, в долинах и на скалах.

И щебня слой и жухлая трава
Покрыла с верхом старую канаву,
Но разглядишь приметные едва
Две колеи и поворот направо.

Найдешь остатки битого добра-
Остатки чаш, горшков, клейменных ручек:
Вот здесь двуколка грека-гончара
Скатилась вниз по каменистой круче.

Остались всюду древние пути
И лишь людей ушедших не найти.

Лапата-богаз

На фото – Лапата-богаз, древній перевал через Ялтинську яйлу, висота – близько 1400 метрів над рівнем моря. Якщо придивитися, то видно укріплену стінами частину стежки.

А у нас в горах сніг!

І не просто сніг, дууууже багато снігу. Останні кілька днів нападало доволі. У п’ятницю ледве доповзла (через 10 хвилин зрозуміла, що тре було їхати, але було вже пізно) додому – крізь дощ, що потім перейшов у сніг. Завалилася додому у мокрій куртці та білій шапці і білими від снігу віями :-))). В суботу не хотілося взагалі вилазити – таючий крізь сніг – то насправді жахливо.

Фотку моєї улюбленої Ай-Петрі показати не можу, бо сьогодні вона знов була у хмарах, а от фотки гір над Ялтой – легко!

Баланин-Каяси, Ялтинська яйла

На фото – хребет Баланин-каяси, що спускається від Ялтинської яйли до моря. По ньому, а далі трохи західніше проходить газопровід в Ялту. Між центром фотки та її лівим краєм можна побачити майже вертикальну риску – то він і є. Недалеко від нього, а у верхній частині майже співпадаючи, проходить мальовнича (не сама по собі, а за рахунок навколишніх краєвидів) Стільська стежка – дуже старий перевал через Ялтинську яйлу, а пару кілометрів західніше ще один перевал і, відповідно, ще одна дуже стара стежка – Лапата-богаз. На фото Лапата знаходиться у лівого краю, трохи прикрита хмарою.

Висота тих гір +/- 1400 метрів над рівнем моря. І море зовсім поряд :-)

P.S.: А ще в мене вже є один справжній новорічний подарунок! Подарунок вигляд має віртуальний, але для цього були витрачені зовсім не віртуальні зусилля. Показувати поки що не буду, поки що займаюся всякими налаштуваннями – всьому свій час. А величезна дяка за це людині… а тут в мене невеличкий глюк, бо я не знаю, який з його численних блогів вказувати :-) Нехай буде Монетизація блога – я його регулярно читаю, час від часу коментую. Щоправда, цю монетизацію аж ніяк не використовую в себе, але мотаю на ус і намагаюсь зрозуміти “что такое хорошо и что такое плохо” у справі заробляння грошей через інтернет.

А далі – трохи сьогоднішніх хмар над Ялтою. Є в мне така звичка – піднімати голову і дивитися що там небо показує :-)

Читати далі…

Панорами Ялтинської яйли

На першій панорамі – хребет Баланин-Каяси, що над Ялтою. По його верхній частині йде Стільська стежка в Ялту. Зараз ця стежка напівзруйнована при будівництві газопроводу – це означає що замість комфортної, протоптаною тисячами ніг вузенької змійки на багатьох ділянках широченна смуга-дорога, зроблена машинами і для машин. Але як би там не було, ці місця залишаються дуже видовищними, ними варто пройти хоча б один раз в житті. А коли пройдеш один раз, хочеться повертати сюди ще й ще…

Читати далі…