Tagged: походеньки

Стежками Криму

Їх багато, вони різні. Вони живі, бо постійно змінюються. Чи то під колесами авто, чи то під ногами випадкових швендальників. Є й такі, що з’являються завдяки рукам та великої, наполегливій праці. Лісні та гірські стежки й дороги.

Цими вихідними в компанії з Андрієм (за що йому велика дяка!) пройшлися чудовими місцями. Маршрут був таким: Научний – г. Ченка – г. Ерган-Тепе – г. Цала – Шовковичне – г. Кермен – г. Басман – г. Кемаль-ЕгерекЯлтинська яйла – г. Джунин-Кош – г. Лапата – перевал Лапата-Богаз – ур. Люка – Васильєвка – Ялта.

Читати далі…

Чудовий день. Вітаю з ним!

За рідким виключенням, не дуже полюбляю вітати із загальними святами, святами “для всіх”. В такі дні люди роблять це часто тільки тому, що треба, прийнято і т.п., а щирості в таких вітаннях – нема. Не подобається, коли починають обговорювати, що отримав смс-ок стільки-то, дзвінків – стільки-то, той-то привітав, а той-то ні… Чуже це для мене…

Люблю казати людині приємне просто так, не тому що в неї день народження, чи підвищення на роботі, чи щось таке інше, а тому що мені хочеться це сказати. І це може бути будь-який день, навіщо чекати приводу, щоб сказати приємність?

І от сьогодні 7 січня. І я Вас вітає перед усім з тим, що це чудовий день! Хоча б тому, що погода сьогодні сприяла невеличкій прогулянці від Нікіти до підніжжя Нікітської яйли та далі до Кизил-Таш.

Кизил-Таш

На фото як раз він і є – Кизил-Таш, або в перекладі – Червоний Камінь. Відповідно називається і селище – Краснокам’янка. Окрім прогулянки засніженим лісом пощастило побувати й на вершині Червоного каменю та оглянути середньовічне укріплення Гелін-Кая. Але більш докладно про цю невеличку фортецю наступного разу, а зараз – кілька фоток із сьогоднішньої вилазки.

Читати далі…